«Їх тут триста, як скло, товариства лягло...»
(100 років пам’яті героїв Крут)

Крути – наша гордість і слава,
Там соколи юні у вічність пішли.
На клич молодої держави,
Піднялися вірні сини.
Грудьми у нерівному бої,
Спинили червону орду,
З честю впали герої,
За Україну свою.
                                                                                  /Михайло Зельман (Лісовий)/

   29 січня ми вшановуємо пам’ять про події 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху – бій під Крутами.
   Саме тоді на Чернігівщині, недалеко від села Пам’ятне, на залізничній станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний схід від Києва, вступили у нерівний бій об’єднані загони юнкерів 1-ї Київської юнацької школи імені Б. Хмельницького та першої сотні новоствореного Студентського куреня під єдиним командуванням Аверкія Гончаренка, що нараховував близько 500 юнаків із більшовицькими військами Червоної армії Михайла Муравйова, що налічувала понад 4 тисяч бійців. Перед військами Аверкія Гончаренка стояло завдання затримати наступ на Київ більшовицьких військ, в той час як головні українські військові сили на чолі з Симоном Петлюрою вирушили до Києва придушувати повстання на заводі «Арсенал».

 Додаткову інформацію можна переглянути → «Їх тут триста, як скло, товариства лягло...» (100 років пам’яті героїв Крут)