Гетьман Кирило Розумовський –
вчений з гетьманською булавою
(1728–1803)
(290 років від дня народження)

«Забули ясні зорі козацький хоровод,
Бої на Чорнім морі, гармати Жовтих Вод
Забула вже Європа ту силу молоду,
що біля Конотопа розбила вщент Орду.
Забули вже портали в Парижі та Москві,
Як шану віддавати козацькій хоругві.
Забули, тугодуми, як воля січова
Творила віщі думи, збирала в кров слова.
А ми пригадаймо, забути не даймо,
Що слава козацька жива”.
                /Дмитро Павличко/

   Кирило Григорович Розумовський представник козацького роду Розумовських. Останній гетьман Війська Запорізького. Він керував Україною довше, ніж будь-який з його попередників, крім Івана Мазепи. Говорячи сучасною мовою, він став менеджером академії наук, чиї здібності зазначив навіть Михайло Ломоносов. Його гетьманство нащадки назвали «оксамитовою осінню української державності».
   Народився Кирило Розумовський 18 березня 1728 року в селі Лемеші Козелецької сотні Київського полку в родині бідного козака Григорія Розумовського. Своїй кар’єрі Кирило зобов’язаний старшому брату Олексію, який турбуючись про освіту свого меншого брата відправив Кирила на навчання до Європи, він навчався в університетах Берліна, Страсбурга, Кенігсберга. Маючи добру освіту, Кирило користувався авторитетом серед вчених. Згідно указу імператриці він був призначений президентом Петербурзької академії наук. На прохання козацької старшини, яку підтримав Олексій Розумовський, імператриця Єлизавета I Петрівна іменним указом відновлює гетьманат. На Глухівській раді, яка відбулась у лютому 1750 року, за вказівкою імператриці гетьманом Лівобережної України було обрано Кирила Розумовського. Його самого на раді не було, він не бажав переїзджати з міста до провінції, але за суворим наказом Єлизавети змушений був поїхати до Глухова. Він одразу ж приступив до впроводження політики в якості гетьмана, яка була спрямована на відновлення козацьких вольностей. Об’єднавши навколо себе передових і освічених старшин, Кирило Розумовський запропонував реорганізувати адміністративний устрій Гетьманщини. При збереженні та відновленні основних козацьких і старшинських вольностей, він запропонував встановити спадковість гетьманства за родом Розумовських та створити новий орган управління – Генеральні Збори.
   Козацька старшина поступово почала відновлювати свій контроль у містах шляхом виборів керівників із стану козацтва. Почала діяти традиційна козацька система судочинства. Було повністю реформовано козацьке військо. Розумовського підтримувала Запорізька Січ. Гетьман виношував благородні плани про відкриття масштабного українського університету в Батурині. У 1762 році до влади приходить Катерина ІІ і в 1764 році видає укази про ліквідацію гетьманства та про створення другої Малоросійської колегії для управління українськими землями та народом. За останнім гетьманом Кирилом Розумовським були збережені його титули та власність на території імперії. Він доживав свого віку у колишній гетьманській столиці – Батурині. Бажаючи отримати підтримку козацької старшини, імператриця підняла питання про відновлення гетьманщини, і на політичній арені з’явився Кирило Розумовський. Коли в 1750 році Кирила Григоровича призначили на посаду гетьмана, він навіть засмутився, оскільки сильно звик до столичного життя і не хотів залишати Петербург.
   Однак, Кирило все ж був у душі українцем і на новій посаді хотів хоч щось спробувати зробити для своєї землі. Взявшись за справу, він зробив по суті неможливе. По-перше, велика частина податків тепер залишалася для потреб України. По-друге, українські справи стали вирішуватися в іноземній колегії, а не в Сенаті. По-третє, реформував козацтво, що стало добре підготовленою військовою силою з єдиною уніформою та сучасною зброєю. По-четверте, він заборонив робити селян кріпаками. По-п’яте, завдяки відновленню старшинських рад, він був в курсі про всі справи на українській землі. До того ж, гетьман отримав контроль над землями Запорізької Січі – великою родючою територією, на яку давно мали види найвищі кола російської аристократії. Невідомо як би склалася ситуація далі, але в 1762 році імператриця Єлизавета помирає. Кирило Розумовський взяв участь у палацовому перевороті, завдяки чому, замість імператора Петра III на трон зійшла Катерина II. Нова імператриця виявилася з тих, хто не особливо пам’ятав людей, які допомогли їй прийти до влади. Підняте Розумовським питання про спадковість гетьманства, незабаром привело до відставки і зречення від булави – Катерина виявилася занадто сильним суперником, щоб вступити з нею в боротьбу. У 1764 році йому було присвоєне звання генерал-фельдмаршала і велика пенсія.
   Проживши наступні тринадцять років в Європі, в 1777 році Кирило Розумовський повернувся в Україну. До кінця життя Кирило не зміг змиритися з втратою влади, а Петербург на все життя перестав йому бути симпатичним. Подальше життя останній гетьман провів у своїх резиденціях в Батурині і Яготині. Взагалі, з Батурином (нині Сумська область) Розумовський був пов’язаний більшу частину свого життя. За задумом графа місто повинно було стати столицею Гетьманщини, він навіть хотів тут відкрити університет. В останні роки життя Кирило Розумовський побудував у місті розкішний палацовий комплекс, в якому була величезна бібліотека. Також Кирило Григорович був щедрим меценатом Православної Церкви і культури. В останній період свого життя займався розведенням іспанських овець, вирощуванням шовковиці і шовківництвом, механізував сільськогосподарську працю, будував млини та ін. Помер Кирило Розумовський на самоті і був похований у збудованій ним Воскресенській церкві в Батурині. Його постать досі викликає суперечки і дискусії, але він зробив спробу відродити гетьманщину в повній її самостійності, незважаючи на абсолютну владу монарха.
   Розумовський був нагороджений орденами Андрія Первозванного, Святого Олександра Невського, Святої Анни I ступеня і Білого орла.
   В Україні практично ніяк не увічнено пам'ять про останнього гетьмана Кирила Розумовського. Є тільки меморіальна дошка на Свято-Воскресенському храмі в Батурині.

Інформаційно-бібліографічний відділ
Інформаційний список літератури

1.    Бойко І. Б. Гетьман України Кирило Розумовський і його реформаторська діяльність : дипломна робота / І. Б. Бойко ; ТНПУ ім. В. Гнатюка, історичний ф-т ; наук. кер. В. Д. Терещенко. – Тернопіль, 2011.

2.    Будзиновський В. Наші гетьмани / Вячеслав Будзиновський. – Тернопіль : Ред.-вид. відділ упр. по пресі, 1990. – 114 с.

3.    Гетьманування Кирила Розумовського (1750–1764) : документи // Політична історія гетьманщини ХVІІІ ст. у документах і матеріалах : навчальний посібник / Л. Г. Мельник. – Київ : ІЗМН, 1997. – С. 85–109.

4.    Головченко В. І. Розумовський Кирило Григорович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / редкол.: Л. В. Губерський (голова) [та ін.]. – Київ : Знання України, 2004. – Т. 2.

5.    Горобець В. Розумовський Кирило // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) [та ін.]. – Київ : Парламентське видавництво, 2011. – С. 642.

6.    Кирило Григорович Розумовський : [життєпис] // Усі гетьмани України : легенди, міфи, біографії / О. П. Реєнт, І. А. Коляда. – Харків : Фоліо, 2010. – С. 355–373.

7.    Кирило Розумовський : [біографічні відомості] // Видатні постаті в історії України ІХ–ХІХ ст. Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети : довідкове видання / В. І. Гусєв, В. П. Дрожжин, Ю. О. Калінцев [та ін.]. – Київ : Вища школа, 2002. – С. 221–224.

8.    Кирило Розумовський : [короткий життєпис] // Козацькі ватажки та гетьмани України : укладено на основі "Історії України-Русі" М. Аркаса / упоряд.: Я. Мельничук, Б. Карабін. – Львів : Редакційно-видавничий відділ обласного управління по пресі, 1991. – С. 125–128.

9.    Кирило Розумовський : [найцікавіші відомості у цитатах] // Найвидатніші гетьмани та кошові отамани України / В. В. Нартов. – Харків : Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2007. – С. 289–296.

10.    Кирило Розумовський : [стислий історичний портрет] // Провідники духовності в Україні : довідник / редкол.: І. Ф. Курас, М. О. Багмет, В. І. Гусєв [та ін.] ; за ред. І. Ф. Кураса. – Київ : Вища школа, 2003. – С. 221–224.

11.    Кійкова С. Сімейство Розумовських / С. Кійкова // Пам'ять століть. – 2009. – № 3/4. – С. 60–84.

12.    Кіндюк Б. Становлення правових засад організації війська Козацько-гетьманської держави у часи гетьманування І. Мазепи та К. Розумовського / Б. Кіндюк // Право України. – 2016. – № 9. – С. 149–157. – Бібліогр. в кінці ст.

13.    Ковтун Г. О. Вісімнадцятирічний президент Академії наук: [К. Г. Розумовський] / Г. О. Ковтун // Вісник Національної Академії наук України. – 2008. – № 8. – С. 60–65.

14.    Косач Ю. Вечір у Розумовського / Ю. Косач // Дерево пам'яті : книга українського історичного оповідання : для ст. шк. віку / упоряд. текстів та ілюстр., авт. передм. й прим. В. Шевчука. – Київ : Веселка, 1995. – Вип. 4 : Присвячений митцям минулого. – С. 172–199.

15.    Косач Ю. Вечір у Розумовського. Голос здалека / Ю. Косач // Українська мала проза ХХ століття : антологія / упоряд. В. Агеєва. – Київ : Факт, 2007. – С. 965–1024.

16.    Круглова Т. А. Об отставке последнего малороссийского гетмана К. Г. Розумовского (1764 г.): новое прочтение источников / Т. А. Круглова // Вестник Московского университета Сер. 8. История. – 2010. – № 1. – С. 3–24.

17.    Лазорський М. Гетьман Кирило Розумовський : роман-хроніка 18 віку / М. Лазорський. – Київ : Укр. Центр духовної культури, 1996. – 592 с.

18.    Машкін О. Останній зліт гетьманщини / О. Машкін // Історія в школі. – 2004. – № 4. – С. 1–5.

19.    Мицик Ю. Козацькі гетьмани-правителі України (з 1648 р.) / Ю. Мицик // Народне мистецтво. – 2009. – № 3/4. – С. 30–31.

20.    Останній гетьман України Кирило Розумовський // Визначні особистості в історії України / упоряд. Т. Ковтунович. – Київ : Ред. загальнопед. газ., 2004. – Ч. 1. – С. 77–82.

21.    Остапенко В. Українські землі у другій половині ХVIIІ ст.: історія українського козацтва : посібник для учнів та вчителів. Ч. ІІІ. / В. Остапенко // Історія України. Шкільний світ. – 2010. – № 10. – С. 20–24.

22.    Патук Н. В. Виховний захід "Родина Розумовських" / Н. В. Патук // Історія та правознавство. Позакласна робота. – 2015. – № 3. – С. 33–37. – Бібліогр. в кінці ст.

23.    Путро О. І. Розумовський Кирило Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.] ; Інститут історії України НАН України. – Київ : Наукова думка, 2012. – Т. 9 : Прил. – С. – С. 267.

24.    Рибак І. Особа в історії України : [Кирило Розумовський] : [матеріали до уроків історії] / І. Рибак, В. Попов // Історія України. Шкільний світ. – 2003. – № 29–32. – С. 3–83.

25.    Ситий І. Запорізькі клейноди часів Кирила Розумовського: архівно-сфагістичний аспект / І. Ситий // Пам'ятки України: історія та культура. – 2004. – № 2. – С. 90–95.

26.    Уривалкін О. М. Історія України: кінець ХVІІ – початок ХХІ століття : посібник / О. М. Уривалкін. – Київ : КНТ, 2007. – С. .

27.    Цибульська О. Гетьмани – меценати освіти в Україні / О. Цибульська // Освітянин. – 2007. – № 1. – С. 19–21.

28.    Шеверун О. Про герб князя Кирила Розумовського // Чумацький шлях. – 2005. – № 4. – С. 21–23.

Список підготувала С. Б. Тененьська
березень 2018р., 28 джерел