«Лідер нескореної України»

(115 років від дня народження Романа Шухевича (1907–1950), 

українського політичного і військового діяча, головнокомандувача УПА)

«Краще вмерти стоячи,

ніж жити на колінах»

«Ми боремось не тому,

що ненавидимо тих,

хто знаходиться перед нами,

а тому, що любимо тих,

хто у нас за спиною»

(Роман Шухевич)

   Роман Шухевич – видатний український політичний та державний діяч. Військовик. Був членом галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії та голова Секретаріату Української головної визвольної ради.

   Він назавжди увійшов в історію як борець за незалежність України. Цього року ми відзначаємо 115 років від його дня народження.

   Роман Шухевич народився в місті Краковець, Галичина, де його батько був суддею. Навчався у Народній школі в Кам'янці Струмиловій (тепер – Кам'янка Бузька) в 1913–1917 роках.

   У десятилітньому віці Роман вступив до Львівської гімназії, в якій у 1925 році здав матуру (іспит зрілості).

   Саме під час навчання у Львівській гімназії Роман Шухевич активно включається у вир національно-визвольної боротьби в молодіжних націоналістичних та багатьох спортових організаціях. Прилучається до праці в молодіжній сітці УВО.

   У 1925 році Роман Шухевич стає повноправним членом УВО (Української Військової Організації).

   14 вересня 1926 року Романа Шухевича прийнято до Львівської Політехніки (Львівського Політихнічного Інституту), який з успіхом закінчив у 1931 році.

   Паралельно із навчанням у Львівській політехніці в 1928–1929 роках закінчив старшинську школу польської армії. Згодом, інкогніто, закінчив спеціальні курси для військових старшин (офіцерів).

   У 1929 році Шухевич вступає до ОУН як один із перших її членів, займаючи там довший час пост бойового референта Крайової Екзекутиви ОУН.

   У 1934 році попадає до концлагеру в Березі Картузькій, а з нього до польської тюрми. В 1938–1939 роках приймає активну участь в організації "Карпатської Січі" та в керівництві нею. В той час коли Сталін і Молотов дружньо спілкуються із фашистами, Роман Шухевич керує важкими боями із фашистськими військами, захищаючи Закрпатську Україну.

   У 1939–1940 роках Роман Шухевич Референт Зв'язку з Українськими Землями в СССР. У 1940–1941 роках Крайовий Провідник на Західних Окраїнах Українських Земель і член Революційного Проводу ОУН.

   У 1940 році організує і очолює Український Легіон. У червні 1941 року Український Легіон є єдиною українською військовою потугою на українських Землях, котра захищає щойно створений уряд незалежної України у Львові. Воїни Українського Легіону оволодівають важливими громадськими об'єктами у Львові та створюють умови для діяльності української влади по всій Україні.

   Червень 1941 року – Львівське управління НКВД закатувало 5450 львів'ян, в тому числі, Юрія Шухевича, рідного брата Романа Шухевича. На тілі були сліди страшних тортур, котрих зазнав Юрій Шухевич: виколоті очі, відрізані вуха, поламані пальці, руки, ноги, на спині і грудях вирізаний тризуб. Над тілом свого брата Роман Шухевич поклявся до смерті захищати людей від московького диявола. І цю обіцянку він виконав.

   У 1943 році Роман Шухевич обіймає посаду Головного Командира УПА під псевдом Тарас Чупринка. У травні 1943 року рішенням Проводу ОУН Роман Шухевич стає Головою Бюро Проводу ОУН. У серпні 1943 року Третій Великий Збір ОУН затверджує його на тому посту. У липні 1944 року Великий Збір Української Головної Визвольної Ради обрав Романа Шухевича (під псевдо Лозовський) Головою Генерального Секретаріату УГВР.

   У 1945 році, коли по виході з тюрми Степан Бандера повернувся на пост провідника ОУН, Роман Шухевич під псевдо Тур обняв пост Голови Проводу ОУН на Українських Землях.

   У періоді 1943–1950 років Роман Шухевич, як Головний Командир УПА (псевдо Тарас Чупринка), Голова Проводу ОУН на Українських Землях (Тур) і Голова Секретаріату УГВР (Лозовський), керує національно-визвольною боротьбою багатотисячної УПА, широкого підпілля ОУН та мільйонних мас українського народу проти німецько-гітлерівських та московсько-більшовицьких окупантів.

   5 березня 1950 року Роман Шухевич загинув у бою з озвірілими московськими загарбниками в Білогорщі біля Львова.

   Незважаючи на те, що Роман Шухевич у структурах ОУН і УПА посідав найвищі становища, у контактуванні з людьми він був завжди врівноважений, коректний, відвертий. Головнокомандувач також був вельми витриманою людиною, він ніколи не підвищував голосу, хоча інколи, як військовикові, і годилося б давати інструкції та пояснення, а передовсім накази, більш акцентовано (тобто з деяким притиском). Підлеглі в бойових умовах, у військових середовищах зверталися до Шухевича словами “Друже Командир”, а в кадрах ОУН – “Друже Провідник”. Але у різних випадках, і за бойових, і не бойових умов, усі бачили в ньому головним чином зверхника, а відтак громадянина з незвичайно високим авторитетом.

   Роман Шухевич – одна з найвидатніших і найбільш неординарних постатей національно-визвольної боротьби українців у ХХ столітті. Національний герой, символ змагань та боротьби за свободу і незалежність України.

Інформаційно-бібліографічний відділ

Інформаційний список літератури

1. Генерал Роман Шухевич : дві доповіді. – Лондон : Організація Українських Націоналістів, 1966. – 94 с. – (Б-ка Українського підпільника).
2. Дужий П.  Роман Шухевич – політик, воїн, громадянин / П. Дужий ; літ. ред. Н. Яремчук. – Львів : Галицька Видав. Спілка, 1998. – 256 с. – (Б-ка О. Жулковської).
3. Кук В.  Генерал-хорунжий Роман Шухевич: Головний командир Української Повстанської Армії / Василь Кук. – 2-ге вид., допов. – Львів : Астон, 2007. – 120 с.
4. Любарська Л.  Роман Шухевич. Життя на вівтарі свободи / Леся Любарська. – Тернопіль : Астон, 2007. – 63 с.
5. Макотерський Ю. Ф.  Роман Шухевич / Ю. Ф. Макотерський. – Чортків : [б. в.], 2001. – 24 с.
6. Мірчук П.  Роман Шухевич (Ген. Тарас Чупринка) командир армії безсмертних / П. Мірчук. – Торонто : Т-во кол. Вояків УПА в ЗСА, Канаді і Європі, 1970. – 267 с.
7. Мірчук П.  Шухевич Р. : Ген. Тарас Чупринка. Командир армії безсмертних / П. Мірчук. – Нью-Йорк : Торонто : Лондон : Тов-во колишніх вояків УПА в ЗСА, Канаді і Європі, 1970. – 269 с.
8. Посівнич М. Р.  Роман Шухевич / Микола Посівник ; ред. рада: В. Д. Баран, Б. М. Горинь, Я. Р. Дашкевич [та ін.]. – Київ : Атлант ЮЕмСі, 2007. – 64 с. – (Стозір'я. Бібліотека української родини. Державні діячі. Дипломати. Військові діячі.).
9. Роман Шухевич: "Це був наказ мого серця!" : бібліографічний покажчик / уклад.: В. Чупрова, Л. Оленич. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2007. – 144 с. – (Родом з України ; вип. 1).
10. Яневський Д. Б.  Проект "Україна". Жертва УПА, місія Романа Шухевича / Данило Яневський ; худож.-оформлювач А. П. Езрова. – Харків : Фоліо, 2012. – 283 с. : іл.

***

11. Арсенич П.  Етнографічна і культурно-освітня діяльність Володимира Шухевича / П. Арсенич // Народна творчість та етнографія. – 2004. – № 3. – С. 15–23 ; № 4. – С. 14–21.
12. Бараннікова Г.  Служу тобі я, Україно! Р. Шухевич : конспект першого уроку для учнів 5–8-х класів / Г. Бараннікова // Освітянин. – 2007. – № 4. – С. 8–9.
13. Бойко В.  Музей Романа Шухевича / В. Бойко, М. Посівчин // Визвольний шлях. – 2005. – № 3. – С. 108–115.
14. Бойко Н.  Галина Дидик – остання зв'язкова Романа Шухевича / Наталія Бойко // Пам'ятки України: історія та культура. – 2016. – №  9. – С. 34–35.
15. Вахула М.  Криївка Головного Командира УПА Романа Шухевича у с. Грімному. Шістдесят років опісля... / М. Вахула // Визвольний шлях. – 2007. – № 3. – С. 89–92.
16. Вєдєнєєв Д.  Як загинув Шухевич і що могло статися з його тілом / Дмитро Вєдєнєєв // Свобода. – 2011. – 19 серп. (№ 67). – С. 3 ; 26 серп. (№ 69). – С. 4 ; (№ 71). – С. 3.
17. Гарасемчук О.  Романа Шухевича було обрано Головою Проводу ОУН саме на Тернопільщині / О. Гарасемчук // Тернопіль вечірній. – 2010. – 10 бер. (№ 11). – С. 27.
18. Грабовський С.  З ким і навіщо співпрацювали Бандера і Шухевич? / С. Грабовський // Рада. – 2010. – № 3. – С. 40–42.
19. Дробот І.  Роман Шухевич: ''Будьмо боротися до остаточної перемоги'' / І. Дробот // Історичний календар, 2005. – Вип. 11. – С. 133–146.
20. Єжижанський О.  Зв'язкова Шухевича: "Моїх дітей хотіли виховати яничарами" : [Ольга Ільків] / Олег Єжижанський // Історія +. – 2017. – серп. (№ 8). – С. 18–19, 24.
21. Жизномірськ І.  Конспект першого уроку для учнів 9–11-х класів "Служу тобі я, Україно!" Р. Шухевич / І. Жизномірська // Освітянин. – 2007. – № 4. – С. 10–13.
22. Загибель Романа Шухевича: в кадрі і за ним // Сучасна школа України. – 2016. – № 10. – С. 43–46.
23. Кайда О.  Життя Романа Шухевича – невмирущий взірець незламного служіння рідній Вітчизні, непохитної віри у її славне, горде, незалежне майбуття / Олексій Кайда // Рада. – 2012. – № 3. – С. 44.
24. Карпенко А.  Характеристика господарських занять гуцулів Володимиром Шухевичем у рефлексії українських етнографів другої половини ХХ – початку ХХІ ст. / Андрій Карпенко // Мандрівець. – 2016. – № 4. – С. 23–27. – Бібліогр. в кінці ст.
25. Карпенко А. А.  Етнографічна діяльність Володимира Шухевича : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. іст. наук : 07.00.05 – етнологія / Карпенко Андрій Анатолійович ; Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича, Ін-т народознавства. – Львів, 2016. – 20 с.
26. Ковальчук В.  Повстанські псевда Романа Шухевича "Мамай" та Миколи Козака "Чупринко" у джерельній базі ОУН і УПА / В. Ковальчук // Мандрівець. – 2010. – № 5. – С. 45–47. – Бібліогр. в кінці ст.
27. Леськів Г.  Участь адвоката Степана Шухевича в судових процесах над членами КПЗУ (1924–1933) / Г. Леськів // Магістерський науковий вісник Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – 2018. – Вип. 29. – С. 168–170. – Бібліогр. наприкінці ст.
28. Лишевський В. М.  Життєві пазли Романа Шухевича : інформаційно-пізнавальна гра / В. М. Лишевський // Історія та правознавство. – 2019. – № 34/36. – С. 71–77. – Бібліогр. в кінці ст.
29. Мудрик Л. Є.  Цінності родинних традицій і виховання в житті Романа Шухевича / Мудрик Лілія Євгенівна // Четверті Геретівські читання : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 10 червня 2020 р. / редкол.: О. М. Петровський, Б. Б. Буяк, І. М. Вітенко [та ін.]. – Тернопіль : ТОКІППО, 2020. – С. 139–145. – Бібліогр. в кінці ст.
30. Наулко В.  Листування Федора Вовка з Володимиром Шухевичем / В. Наулко // Університет. – 2008. – № 1. – С. 16–27.
31. Олещук І.  Він керував святою боротьбою: [Р. Шухевич] / І. Олещук // Рада. – 2007. – № 5. – С. 5–6 ; 2010. – № 3. – С. 38–39.
32. Онишко Л.  Зв'язкові Романа Шухевича в 1945–1947 рр. : історія визвольного руху / Л. Онишко // Визвольний шлях. – 2005. – № 6. – С. 100–107.
33. Пагіря О.  Роман Шухевич у Карпатській Україні (1938–1939 рр.) / О. Пагіря // Визвольний шлях. – 2007. – № 4. – С. 73–82.
34. Патриляк І.  Роман Шухевич у 1939–1943 роках / І. Патриляк // Визвольний шлях. – 2007. – № 6. – С. 63–78.
35. Пігович М.  "Служу тобі я, Україно!". Р. Шухевич : конспект першого уроку для учнів 1-х класів / М. Пігович // Освітянин. – 2007. – № 4. – С. 5–6.
36. Полянський Ф.  Тернопілля – резиденція керівника Українського руху Опору Романа Шухевича (1943–1945 рр.) / Ф. Полянський // Рада. – 2007. – № 6. – С. 38–39.
37. Посівнич М.  Роман Шухевич (1907–1950) : біографічний нарис / М. Посівнич // Визвольний шлях. – 2004. – № 3. – С. 48–53.
38. Сергійчук В.  Прометей українського здвигу: до портрета Романа Шухевича – Головного командира Української Повстанської Армії / В. Сергійчук // Мандрівець. – 2007. – №  5. – С. 4–10.
39. Смирнова В.  Роман Шухевич: джерела формування характеру / В. Смирнова // Визвольний шлях. – 2007. – № 10. – С. 61–72 ; № 11. – С. 61–74.
40. Счастіна Н.  Конспект першого уроку для учнів 2–4-х класів "Служу тобі я, Україно!" Р. Шухевич / Н. Счастіна // Освітянин. – 2007. – № 4. – С. 6–7.
41. Трофим'як Б.  Генерал Роман Шухевич – взірець гармонії душі і тіла, провідник ОУН в Україні, головний командир УПА, революціонер, спортсмен, гетьманський пластун-скоб / Б. Трофим'як // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Історія. – 2005. – Вип. 1. – С. 108–112.
42. Чижишин О. В.  Роман Шухевич – герой українського здвигу : [екскурсія в музей] / О. В. Чижишин // Історія та правознавство. – 2008. – № 9. – С. 32–34.
43. Юрій Шухевич: найсильнішою є сила духу : [інтерв'ю із сином Романа Шухевича] / бесідував Юрій Атаманюк // Пам'ятки України: історія та культура. – 2016. – № 9. – С. 4–15.
44. Якимович Б.  Роман Шухевич – стратег і тактик повстанської війни / Богдан Якимович // Україна та українці : події далекі і близькі : вибрані праці / Б. Якимович. – Львів : ІУ : [Ощипок М. М.], 2014. – С. 489–500.
45. Янків В.  Вшанування головного командира УПА: [Р. Шухевич] / В. Янків // Рада. – 2007. – № 4. – С. 8–9.

Список підготувала С. Б. Тененьська

червень 2022 р., 45 джерел