«Українка, що підкорила світ»

(150 років від дня народження Соломії Крушельницької (1872–1952),

видатної української співачки, педагогині)

   Соломія Амвросіївна Крушельницька – українська оперна співачка, педагогиня. За життя визнавана найвидатнішою співачкою світу. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» XX століття. Співати з Крушельницькою на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував їй свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй». У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

   Майбутня примадонна з’явилася на світ у селі Білявинці (нині Бучацького району Тернопільської області) в родині греко-католицького священика, який походив із давнього українського шляхетського роду. Талант Соломії виявився дуже рано: вже у дитинстві вона співала українські народні пісні, а її голос привертав увагу силою і виразністю. В одинадцятирічному віці відбувся й перший публічний виступ – в хорі українського товариства “Руська бесіда” в Тернополі.

   1893 року Соломія зі срібною медаллю закінчила Львівську консерваторію, і вже у травні того року дебютувала в опері Гаетано Доніцетті “Фаворитка” на сцені Львівського міського театру (нині Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької). Восени Соломія вирушила до столиці світової опери – Мілану. Там вона навчалася у професорів Креспі (спів) і Конті (драматична гра і міміка). Наступного року повернулася до Львова і підписала контракт із оперним театром. Протягом наступних років співала у всесвітньо відомих операх “Фауст” Шарля Гуно, “Аїда” і “Трубадур” Джузеппе Верді, “Манон Леско” і “Мадам Баттерфляй” Джакомо Пуччіні, “Лоенгрін” і “Валькірія” Ріхарда Вагнера. Їздила з гастролями до Одеси, Кракова, Трієста, Кремони. 1897 року п’ять місяців гастролювала Південною Америкою. В далекому чилійському Сантьяго на неї чекав справжній тріумф. За чилійським звичаєм, на знак найвищої пошани і почестей в театрі випустили білих голубів.

   Восени 1898 року Соломія Крушельницька стала примадонною Варшавського Великого театру. Але, досягши світової слави, не забувала про свою Батьківщину. Майже щороку давала концерти у Львові, Станіславі, Тернополі, Бережанах, Коломиї, Стрию, Збаражі, Чернівцях. Багато спілкувалася з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Миколою Лисенком, Ольгою Кобилянською, Андрієм Чайковським. Видатний композитор Микола Лисенко навіть присвятив їй три своїх романси.

   У листопаді 1899 року Крушельницька виступала перед родиною російського царя Миколи ІІ. Вона завершила виступ виконанням українських народних пісень. На запитання імператора, якою мовою вона співала, з гідністю відповіла: “Це пісні мого народу, українського народу”.

   На початку XX століття Соломія Крушельницька продовжувала активно гастролювати – Париж, Санкт-Петербург, Буенос-Айрес, Брешія, міланська “Ла Скала”… Газетярі перевершували один одного у компліментах на її честь: “Неперевершена навіть у деталях”, “її влада на сцені є цілковитою”, “бездоганна у всьому, як у манерах. так і в дикції, як в драматичній інтонації, так і в музичному багатослів’ї”, “найвище благородство і чудовий талант”, “краса рухів, гідність у поведінці, впевненість інтонації”, “голос драматичний у вимові, інтонації і м’який у звучанні, відшліфований до блиску вишуканим мистецтвом”. На одній сцені з нею співали Енріко Карузо і Федір Шаляпін. При цьому світове визнання аж ніяк не змінило її характер. Близька подруга Крушельницької, аргентинська піаністка Негріта де П’яцціні згадувала: “Вона була настільки простою в особистому житті, наскільки великою на сцені”.

   19 липня 1910 року Соломія вийшла заміж за Чезаре Річчоні – італійського адвоката і поціновувача мистецтв, мера міста В’яреджо (провінція Лукка, Тоскана, Італія). Чоловік був старшим від неї на дванадцять років. Подружжя оселилося у В’яреджо, але Крушельницька продовжувала співати і гастролювати. Прізвище чоловіка вона не взяла, однак дещо змінила своє на італійський манер і підписувалася “Salomea Krusceniski”. Дітей у подружжя не було.

   Перша світова війна призвела до вимушеної перерви у кар’єрі співачки та стала її особистою трагедією. Адже Італія воювала з Австро-Угорщиною, де перебували більшість її родичів і близьких. Після війни Крушельницька присвятила життя камерній концертній діяльності. Гастролювала Україною, країнами Західної Європи й Америки.

   1938 року помер чоловік Крушельницької, Чезаре Річчоні. У серпні 39-го вона залишила В’яреджо і поїхала до Львова відвідати родичів. Навіть не уявляла, що в Італію більше не повернеться… Спалахнула Друга світова війна. Радянські війська за пактом Молотова – Ріббентропа захопили Західну Україну. Нова влада націоналізувала львівський будинок Крушельницької, залишивши їй тільки квартиру на другому поверсі. Взимку 1940 року вона впала на вулиці й зламала ногу, а після одужання не могла ходити без ціпка.

   На схилі років Соломія Крушельницька жила в умовах матеріальної скрути. Її не випускали з СРСР, але й не давали радянського громадянства. Зрештою, громадянство вона таки отримала, але була змушена відписати на користь СРСР свою віллу у В’яреджо. Радянські дипломати одразу продали віллу, а Крушельницька отримала тільки невелику компенсацію. Із труднощами вона влаштувалася працювати на кафедру сольного співу Львівської державної консерваторії – радянські бюрократи довгий час не могли знайти її випускний диплом 1893 року. А без диплома всесвітньо відома співачка не мала права працювати у консерваторії!

   Лише в останні місяці життя Соломії Крушельницькій присвоїли звання професора і Заслуженого діяча мистецтв УРСР. Вона померла на 81-му році життя і була похована на Личаківському цвинтарі, неподалік могил Івана Франка і Михайла Павлика.

   У незалежній Україні на честь Соломії Крушельницької названо вулиці у багатьох містах, про неї знято низку документальних фільмів, створено три меморіальні музеї. Ім’я великої співачки має Тернопільський музичний коледж, школа в селі Біла поблизу Тернополя, Львівський національний академічний театр опери та балету, тощо.

Інформаційно-бібліографічний відділ

Інформаційний список літератури

1. Велика серед великих. Італійці про Соломію Крушельницьку : спогади, газ.-журн. публікації / упоряд. У. Скальська. – Івано-Франківськ : Грань, 2003. – 84 с.
2. Віночок Соломії Крушельницької : поезії і музичні твори, висловлювання визначних діячів культури, репертуар співачки / упоряд. П. Медведик. – Тернопіль : Збруч, 1992. – 128 с.
3. Врублевська В. В. Соломія Крушельницька : роман-біографія / В. В. Врублевська. – Київ : Дніпро, 1986. – 358 с.
4. Врублевська В. В. Соломія Крушельницька : роман-біографія/ В. В. Врублевська. – Київ : Молодь, 1979. – 336 с. – (Сер. Біографічних творів. Уславлені імена ; вип. 45).
5. Герета І. П. Музей Соломії Крушельницької  = Музей Соломии Крушельницкой = Solomia Krushelnitska Memorial : нарис-путівник/ І. П. Герета ; худож. Ю. І. Соколов. – Львів : Каменяр, 1978. – 94 с. : іл.
6. Мельничук Б. Соломія Крушельницька : драма-легенда / Б. Мельничук, І. Ляховський. – Тернопіль : [б. в.], 1994. – 57 с.
7. Соломія Крушельницька. Спогади. Матеріали. Листування : у 2 ч. Ч. 2. Матеріали. Листування/ упоряд. і прим. М. Головащенка. – Київ : Музична Україна, 1979. – 447 с.
8. Соломія Крушельницька. Спогади. Матеріали. Листування : у 2 ч. Ч. 1. Спогади/ вступ. ст., упоряд. і прим. М. Головащенка. – Київ : Музична Україна, 1978. – 398 с.
9. Соломія Крушельницька та світова музична культура: статті та матеріали/ голов. ред. О. Смоляк. – Тернопіль : Астон, 2002. – 68 с.
10. Соломія Крушельницька та світовий музичний простір : збірник статей/ ред.-упоряд. О.Смоляк. – Тернопіль : Астон, 2007. – 188 с.
11. Соломія Крушельницька. Квіти шани і любові : меморіальний музей Соломії Крушельницької у Білій: 135-річчя від дня народження: зустріч перша / упоряд. Н. Я. Зюбровська. – Тернопіль : Джура, 2007. – 74 с.

***

12. Бабинець Н. Опери італійських композиторів в репертуарі Соломії Крушельницької / Н. Бабинець// Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Сер. Мистецтвознавство. – 2008. – Вип. 1 (19). – С. 62–65.
13. Береза Р. "Salomea" / Роман Береза // Дзвін. – 2021. – № 4. – С. 144–153.
14. Бермес І. Соломія Крушельницька і українська пісня / І. Бермес // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Сер. Мистецтвознавство. – 2008. – Вип. 1 (19). – С. 111–115.
15. Білавич Д. Пізній період сценічної діяльності Соломії Крушельницької: спроба аналізу / Данута Білавич // Соломія Крушельницька та світовий музичний простір. – 2007. – С. 122–129. – Бібліогр. в кінці ст.
16. Бойчук Л. Соломія Крушельницька на американському континенті / Л. Бойчук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Сер. Мистецтвознавство. – 2008. – Вип. 1 (19). – С. 24–29.
17. Брик А. У Тернополі відкрили пам'ятник Соломії Крушельницькій / А. Брик // Свобода. – 2010. – 25 серп. (№ 67). – С. 3.
18. Генсірук С. Голос Крушельницької, як ліра поета / С. Генсірук // Універсум. – 2007. – № 1–2. – С. 33–36.
19. Герета І. Соломія Крушельницька та діячі української культури / Ігор Герета // Тернопілля, 1996 : регіональний річник : 5-річчю Незалежної Української Держави присвячується / упоряд.: Б. Куневич, М. Ониськів. – Тернопіль : Збруч, 1996. – Кн. 2. – С. 530–535.
20. Голос, що полонив увесь світ : до дня народження Соломії Крушельницької: бібліографічний огляд літератури / підготувала Н. І. Пельо. – Тернопіль, 2016. – 11 джерел. – Режим доступу: http://www.library.tnpu.edu.ua/index.php/exhibitions/1844-krywelnucka.
21. Гродська О. Педагогічна діяльність Соломії Крушельницької / О. Гродська // Магістр. – 2012. – Вип. 16. – С. 12-15. – Бібліогр. в кінці ст.
22. Гумницька Н. Гордість нації – славетна Соломія Крушельницька / Наталя Гумницька // Слово Просвіти. – 2017. – 5–11 жовт. (№ 40). – С. 14.
23. Зайко М. Соломія Крушельницька – визначна вольова особистість / Мирослава Зайко // Тернопіль вечірній. – 2012. – 26 верес. (№ 36). – С. 5.
24. Зубеляк М. Соломія Крушельницька та музично-співацьке товариство "Львівський боян" (за матеріалами газети "Діло") / Мар'яна Зубеляк // Соломія Крушельницька та світовий музичний простір. – 2007. – С. 79–89. – Бібліогр. в кінці ст.
25. Зюбровська Н. Особливості діяльності меморіального музею Соломії Крушельницької / Надія Зюбровська // Збірник праць Тернопільського осередку Наукового товариства імені Шевченка. – 2013. – Т. 8 : Музеї Тернопільщини. – С. 240–248.
26. Карась Г. До історії звукозаписів Соломії Крушельницької / Г. Карась // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Сер. Мистецтвознавство. – 2008. – Вип. 1 (19). – С.72–76.
27. Карась Г. В. Концертне турне Соломії Крушельницької містами США у 1928р. / Г. В. Карась // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2012. – Вип.  – С. 3–7. – Бібліогр. в кінці ст.
28. Костишин Л. Соломія: довга дорога додому : [пам'ятник С.Крушельницькій у Тернополі] / Л. Костишин // Вільне життя. – 2010. – 4 сер. (№ 59). – С. 7. 
29. Костюк С. Фонд Соломії Крушельницької у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї / Степан Костюк// Соломія Крушельницька та світовий музичний простір. – 2007. – С. 167–171. – Бібліогр. в кінці ст.
30. Кравченюк О. Соломія Крушельницька (1872–1952) / Осип Кравченюк// Шляхами Золотого Поділля : регіональний історично-мемуарний збірник / редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич [та ін.]. – Філядельфія : Регіональне об'єднання Тернопільщина, 1983. – Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина. – С. 649–652. – (НТШ. Український архів ; т. 35).
31. Кравчук Г. І лунала рідна пісня між своїми і чужими... : Соломія Крушельницька у Канаді/ Галина Кравчук // Вільне життя. – 2013. – 19 квіт. (№ 31). – С. 5.
32. Красножона С. Дитячими стежками Соломії Крушельницької / Світлана Красножона// Географія та основи економіки в школі. – 2011. – № 11/12. – С. 23–25.
33. Лівінський О. Над пам'ятником з'являвся німф : у Тернополі вже є монумент відомій співачці, вихідці з нашого краю С.Крушельницькій / О. Лівінський // Місто. – 2010. – 21 лип.(№ 29). – С. 2.
34. Лівінський О. Перший у світі пам'ятник Соломії Крушельницькій в повний зріст відкрили в Тернополі / О. Лівінський// Тернопіль вечірній. – 2010. – 25 серп. (№ 35). – С. 1, 6–7.
35. Лісовець-Дячун О. Творча постать Соломії Крушельницької в галицькому соціумі кінця XIX – початку ХХ ст. (гендерний аспект) / О. Лісовець-Дячун// Магістр. – 2008. – Вип.  – С. 33–36.
36. Мадзій І. "Де проходить Соломія, там квітнуть троянди і співають солов'ї" / Ірина Мадзій// Вільне життя. – 2020. – 24 січ. (№ 6). – С. 5.
37. Маленко О. В. Соломія Крушельницька: "Тріумф щовечора... це забагато!" / О. В. Маленко// Історія та правознавство. Позакласна робота. – 2014. – № 7. – С. 23–26.
38. Марчук Л. Галерея пам'яті особистостей у Львівській опері : Соломія Крушельницька/ Лариса Марчук // Віче. – 2012. – №  – С. 71–73.
39. Марчук Л. Містами слави Соломії Крушельницької / Л. Марчук// Віче. – 2010. – №  – С. 68–70.
40. Маслій М. Наша Соломія : [Соломія Крушельницька]/ Михайло Маслій // Нова Тернопільська газета. – 2012. – 19–25 верес. (№ 37). – С. 8. 
41. Медведик П. 1899 рік у житті Соломії Крушельницької: (127 річниця з дня народження) / П. Медведик// Тернопілля 98– – 2002. – Кн. 4. – С. 548–550.
42. Мельник Л. Ефектне "Повернення Баттерфляй" : [Балет про Соломію Крушельницьку]/ Л. Мельник // Музика. – 2006. – №  – С. 10–11.
43. Мельничук Б. Найвидатніша оперна співачка родом з Тернопільщини : [С.Крушельницька] / Б. Мельничук, В. Уніят // Тернопіль вечірній. – 2010. – 25 серп. (№ 35). – С. 6–7.
44. Мисик В. С. Крушельницька і В.Гнатюк у творчій спадщині Ігоря Герети / Володимир Мисик // Україна–Європа–Світ. – 2011. – Вип. 6/7 : 20-й річниці Незалежності України присвячується. – С. 407–410. – Бібліогр. в кінці ст. – Режим доступу: http://catalog.library.tnpu.edu.ua/naukovi_zapusku/ukraine_europe/UES_11_6_7.pdf.
45. Мичко С. Вона палала пристрастю лише на сцені : [С.Крушельницька] / С. Мичко // Тернопіль вечірній. – 2010. – 19 трав. (№ 210). – С. 
46. Молчко У. Продовжувачі музичних традицій з родини Крушельницьких / Уляна Молчко// Соломія Крушельницька та світовий музичний простір. – 2007. – С. 20–29. – Бібліогр. в кінці ст.
47. Ороновська Л. Народнопісенна культура– джерело творчого генія Соломії Крушельницької / Лариса Ороновська, Анатолій Ороновський / Соломія Крушельницька та світовий музичний простір. – 2007. – С. 137–143. – Бібліогр. в кінці ст.
48. Прядко О. Робота над розвитком співацького голосу вокалістів-початківців (за матеріалами методики С.Крушельницької) / О. Прядко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Педагогіка. – 2008. – №  – С. 126–128.
49. Романюк І. Народні пісні з малої батьківщини Соломії Крушельницької (на матеріалі фольклорної експедиції в село Білявинці Бучацького району Тернопільської області) / І. Романюк// Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Сер. Мистецтвознавство. – 2008. – Вип. 1 (19). – С. 115–121.
50. Сірська Х. Славетна піаністка з родини Крушельницьких / Х. Сірська // Магістерський науковий вісник Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – 2018. – Вип. 30. – С. 129–131. – Бібліогр. в кінці ст.
51. Скринченко В. Оперна одіссея Соломії Крушельницької / Володимир Скринченко // Всесвіт. – 2020. – № 3/6. – С. 238–243.
52. Смоляк О. Напливовий фольклор у репертуарі співаків села Соломії Крушельницької (с. Біла Тернопільського району Тернопільської області) / Олег Смоляк // Соломія Крушельницька та світовий музичний простір. – 2007. – С. 153–158. – Бібліогр. в кінці ст.
53. Соломія Крушельницька – українська Мадам Баттерфляй // Школа. – 2017. – № 8. – С. 64–72.
54. Соломія Крушельницька : голос, що полонив увесь світ // Шкільний світ. – 2008. – № 10. – С. 19–20.
55. Стукало Н. "Доки живе пісня – доти живе народ" : [до 140-річчя від дня народження Соломії Крушельницької] / Назар Стукало // Тернопіль вечірній. – 2012. – 9 трав. (№ 16). – С. 4.
56. Тарасюк І. М. Видатна серед видатних : сценарій літературно-музичного вечора : [Соломія Крушельницька] / І. М. Тарасюк // Мистецтво в школі. Музика. Образотворче мистецтво. Художня культура. – 2013. – № 8. – С. 32–34.
57. Толошняк Н. Концертно-виконавська діяльність Соломії Крушельницької в музично-критичній оцінці українських митців першої половини XX століття / Н. Толошняк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Сер. Мистецтвознавство. – 2008. – Вип. 1 (19). – С. 76–82.
58. Три спогади з дитинства... : до 140-річчя від дня народження С. Крушельницької : літературно-музична композиція із досвіду роботи Підволочиського районного відділу культури, Тернопільської обл. // Позакласний час. – 2012. – № 13/14. – С. 98–99.
59. Хім'як В. Соломія Крушельницька – видатна музично-драматична актриса (до постановки питання) / В'ячеслав Хім'як // Соломія Крушельницька та світовий музичний простір. – 2007. – С. 109–115. – Бібліогр. в кінці ст.
60. Чигер О. О. Концертна діяльність Соломії Крушельницької за межами України / О. О. Чигер // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2012. – Вип. 3. – С. 7–12. – Бібліогр. в кінці ст.
61. Чигер О. О. Концертна діяльність Соломії Крушельницької за межами України / О. О. Чигер // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2012. – Вип. 3. – С. 7–12. – Бібліогр. в кінці ст.
62. Шерстій У. Соломія Крушельницька як феномен світової вокальної та педагогічної культури / У. Шерстій // Студентський науковий вісник Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – 2018. – Вип. 43. – С. 97–101. – Бібліогр. в кінці ст.
63. Шуль-Бевська І. Соломія Крушельницька на Варшавській сцені / І. Шуль-Бевська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Сер. Мистецтвознавство. – 2008. – Вип. 1 (19). – С. 14–18.

Список підготувала С. Б. Тененьська

вересень 2022 р., 63 джерела