Заглядає осінь у вікно Кетягами стиглої калини. В Вас сьогодні світле торжество! Звідусіль вітання щире лине!
В рідних стінах вишу, перш за все, Друзі та колеги Вас вітають!!!... Перше листя жовкне де-не-де. Журавлі у вирій відлітають.
Часом Небо хмуриться дощем І водою Землю напуває. На душі у Вас сьогодні щем З радості, що кожен Вас вітає –
Надзвичайно мудру та просту, Щедру, благородну, співчутливу, Що радіє крапельці дощу, – Толерантну, ввічливу, красиву!
Волошковий погляд виділя Глибину душевної криниці. Із сім’ї простої, зі села (На той час були це одиниці)
Подались з Гусятинщини Ви У Тернопіль, де в середній школі Атестат у руки Вам дали. Завдяки вступили далі долі
Ви до вишу: у ТДПІ. Вчились на «відмінно». Природничий Доцент Грушко очолював тоді. Жага знань до пошуку Вас кличе.
Творчо й професійно Ви росли. Із «руки легенької» декана Ви свій шлях в науку почали. Спершу була хімія кохана.
В школах викладали Ви її Й одночасно тут, в педагогічнім. Надихали Вас думки прості На життєві істини одвічні:
|
Є талантом ЧЕСНІСТЬ ДО ЛЮДЕЙ, Що у добрих вчинках виміряють!!! В кожного багато є ідей. Більшість те, що вигідно, шукають.
Педагога шлях обрали Ви. Були асистентом та доцентом. Як звання професора дали, – Ще охочіш слухають студенти
І знання отримують такі, Настанови, істини, поради, Що допомагають у житті. Є для Вас чужим поняття «зради».
Ваш славетний й досить мудрий рід Про моральність вчинків дбав і дбає. Шану викликає кожен дід. Їх онука добре пам’ятає.
Горді й до сьогодні ними Ви! Ми, шановна, гордимося Вами!!! Хай Господь здоров’ячко дає. Хай душа втішається з роками
Тим, чого вдалося досягти. А надбань в житті у Вас багато. Праць в доробку більше сотні є! Трудитесь сумлінно та завзято.
З Вашим оптимізмом у житті Та невтомним прагненням до праці, Де людські чесноти провідні, – Буде ще багато публікацій!
Щастя Вам жіночого, добра, Злагоди, любові у родині. Многая та благая літа Вам – сім’ї своєї БЕРЕГИНІ!
|