Гаптує осінь жовтими нитками Березам, кленам, липам жупани. Педагогічний ВУЗ гордиться Вами! Активно тут працюєте роки.
Десятиліття плідної роботи Вагомі результати вже дали. Весняна обрядовість, хори, ноти – Стихія, де нуртуєте роки.
Із вчителя шлях творчий розпочали. Різноманітних хорів – керівник. У хоровій капелі Ви співали. В царині Слова – справжній чарівник!
«Полумисок долонь» чого вартує! Вчитаймося в етюди ці, рядки. Природи подих кожен в них відчує. Ніде нема такої чистоти,
Як «ранок, що збирає стиглі роси У золотий глек сонця»… Це душа Поета наболіла щиро просить Очистити од скверни нам серця.
|
Лише тоді, у злагоді з собою, В гармонії з довкіллям та людьми, - Благословенні Божою Рукою На цій Землі будемо з Вами ми.
Поезія поета надихає І збайдужіти серцем не дає. Бібліотека наша Вас вітає! Зустріли ювілей життєвий Ви!
Вже сім десятків плідних за плечима. Багато справ в професора ще є. Якщо Людина Словом одержима, (А до таких відноситеся Ви) –
Вона не схибить у житті своєму І не образить ближнього свого… У серці Вашім іскра невгасима. На ниві знань добірне лиш зерно.
Отож творіть, Професоре, на славу Ще не один десяток плідних літ! А учні хай продовжать Вашу справу, Щоб став чистішим та добрішим світ!
|