Колектив наукової бібліотеки вітає
Надію Адамівну Васильківську -
кандидата педагогічних наук, доцента кафедри філологічних дисциплін
початкової та дошкільної освіти
з нагоди 60-річного ювілею!
Шановна Надіє Адамівно!
В придолі носить вересень до хати рум’яні груші, сливи, аличу. Трояндами зібрався привітати людину добру, ввічливу, просту,
котру батьки Надією назвали, щоб їм в житті надією була. Любов у душу дівчинці вкладали, щоб завше добродушною росла.
Відбилось це на виборі життєвім. Призначення побачили своє. Ще у дитинстві радіснім, щасливім Ви твердо поспішали до мети.
– Навчатиму лише маленьких діток, – заклалась твердо мрія в голові… Пройшла зима, весна, минуло літо, – З дипломом педагога у руці
в Плотицьку восьмирічку Ви прибули. Позаду рідний був педінститут. Чотири роки швидко промайнули, – І знову Ви міняєте маршрут.
Тепер в ТДПІ веде дорога. Студентам віддаєте досвід свій. У всьому покладаєтесь на Бога і впевнені в професії своїй.
Завжди своїм досягненням раділи. Можливості давав Вам інститут. – Потрібно далі вчитись, – розуміли. До Києва проляже вже маршрут.
Наук педагогічних кандидатом Ви стали і доцентом гарним є. Доводиться багато працювати. Друкуєте підручники, книжки.
Свої знання студентам віддаєте І ставитесь з повагою до них. Умієте душею їх любити. Вчите сягати успіхів значних.
Життєве гасло – це «добро творити» Й все, працею здобуте, берегти! У злагоді в сім’ї навчились жити. І гордитеся, тішитесь дітьми. |
Син старший, Ярослав, уже філософ. Психологом буде Ваша дочка… Збиваєте ногами вранці роси, коли до груші тягнеться рука.
Милує око жимолость, зізіфус… Ви посадили й виплекали сад. А на вікні радіє сонцю фікус. Зарум’янились сливи, виноград.
У квітнику троянди пахнуть, айстри. Діапазон широкий вподобань. Ви є своєї справи справжній майстер, Що прагне вдосконалення та знань.
У Вас сьогодні ювілейна дата. Вітання щирі линуть звідусіль. Гостей чекає чепурненька хата. На скатертині білій хліб та сіль.
І не лише… Збереться на веранді Сім’я: матуся, діти, чоловік. Зрадієте згуртованій команді. Зозуля накує багато літ.
Колеги по роботі привітають. Студенти поздоровлення пришлють. В бібліотеці також Вас згадають. У фондах праці Ваші віднайдуть.
А їх вже назбиралося чимало. Це літо продотворним теж було. Ніколи не буває щастя мало. Воно у долі Вашій зацвіло.
Нехай цвіте ще довго і яскраво На многії і благії літа! У колі друзів за горнятком кави Розгорнеться історія життя
Хорошої, відкритої людини У спогадах, світлинах, наяву… У кетягах червоної калини Почне природа осінь золоту.
А Ви свою продовжите дорогу До звершень, до здобутків, перемог. За все, що є, подякуєте Богу. Нехай й надалі Вас провадить Бог! |