«Майстри українського гумору»
(до Дня сміху)
Чи знаєте ви, що таке гелотологія?
Наука про сміх – ось що таке гелотологія. Є й така.
А чи знаєте ви такі найкращі ліки, що їх ви ніколи не зможете придбати в жодній аптеці світу? Та є такі.
Сміх називається. Що його ви у жодній аптеці не купите – ні в краплях, ні в пігулках, ні в ампулах, ні в порошках....
Посміхатися приємно, це фізично приємно.
Ще приємніше сміятися. А реготати - це ж просто задоволення!
Євген Гришковець
Чи знаєте ви, що таке, як гласить народна мудрість, половина здоров’я? Та він же – Добродій Сміх.
Смішки – не кажучи вже про регіт (навіть банальні хахоньки) справді виявляють добрий позитивний ефект при багатьох захворюваннях. Ще б пак! Коли людина сміється, у неї підстрибує діафрагма, швидше б’ється серце і підвищується кров’яний тиск, поліпшується загальне самопочуття, вивільнюються протизапальні болезаспокійливі субстанції, розщіплюються гормони страху і стресу, а це зміцнює імунну систему. Зрештою, сміх дає мозку відпочинок.
Гумор є однією з визначальних рис українського народу.
Ним славились ще меткі на слово запорожці.
Веселий, кмітливий народ створив тисячі казок, анекдотів, усмішок, влучних примовок, жартівливих пісень...
"Смішний цей світ" – зазначав ще Іван Франко.
Так і будьте, друзі-гумористи, його достойними творцями, будьте його ретрансляторами на всю Україну, такими собі проміжними станціями для сприйняття веселих сигналів підсилення і наступного передавання. То, є факт, що для створення і сприйняття гумору та його розуміння і взагалі, смішного – потрібен високий рівень духовної культури. Та чи нам його позичати?
"А серце мені шепоче: кинь печаль, кинь печаль" – співається в одній гарній пісні. Справді, не все у нас і кепсько, адже з нами наш вічний, невмирущий український сміх. Тож виходить, ми багаті, як ніхто? Україна й сміється. З ким?
Україна сміється з незабутнім Павлом Прокоповичем Глазовим. Як вона сміялася, сміється і буде сміятися – з Григорієм Сковородою. А після Г. Сковороди й І. Котляревського з його "Енеїдою" з’явилися Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка, Л. Боровиковський, Л. Глібов, М. Гоголь, С. Руданський, О. Вишня, О. Ковінька, Й. Годованець, С. Олійник, А. Косматенко.
І далі прошу набратися терпіння од переліку прізвищ треба ж нам, врешті-решт розібратися: з ким, окрім Павла Глазового, сміється Україна?
А сміється вона з В. Барановим, Д. Білоусом, М. Білокопитовим, В. Бойком, М. Возіяновим, А. Гарматюком, Г. Гарченком, П. Добрянським, Є. Дударем, Є. Колодійчуком – бачите, бачите, який у нас щедрий урожай на сміхотворців, сатириків-гумористів! Згадаймо і тих, хто вже за межею нашого життя, але ж їхні весело-сатиричні твори своє роблять!
Тож і сміється Україна з П. Красюком, Ю. Кругляком, А. Крижанівським, В. Кравчуком, В. Лагозою,
О. Лупулом, Д, Молякевичем, Ю. Прокопенком, М. Прудником, М. Сомом, І. Сочивцем, В. Чемерисом,
О. Чорногузом, В. Чубенком, П. Шабатином, Г. Шияном, О. Ющенком і... і з багатьма-багатьма тут неназваними. І буде сміятися – в тім числі й і з безіменними творцями іскрометних народних усмішок.
Ось яка багата наша Україна. Є, є їй з ким сміятися. Ось які ми і веселі, і багаті на сміх. А є сміх, буде й до сміху. Не забуваймо: сміх врятував світ. Адже він завжди у наших душах, на наших губах. Сміймося! Сміх – це найкращий поцілунок людству. Чудодійно-цілющий і веселий.
Бібліографічний огляд літератури
Сорока, П. І. Сміх проти терору: деякі аспекти розвитку гумористично-сатиричної літератури ХХ століття : літературно-критичні статті / Петро Сорока. – Збараж : [Б.в.], 1993. – 63 с.
|
|
Давній український гумор і сатира / упорядкув., вступ. ст. і прим. Л. Є. Махновця. – Київ : Держлітвидав, 1959. – 496 с.
|
|
Посміємось разом : сатиричні вірші, фейлетони, байки, літературні пародії, епіграми / А. Прохоренко, О. Страшенко, І. Павліха [та ін.] ; ред. Д. А. Головко. – Київ : Рад. письменник, 1991. – 318 с.
Збірка складається з цікавих творчих доробків одинадцяти авторів, що живуть в різних регіонах нашої країни. Тематика сатирично-гумористичних творів тут цілком сучасна, злободенна. |
|
Українська байка / післям. та приміт. О. В. Даниліної ; худож.-оформл. Г. В. Кісель. – Харків : Фоліо, 2014. – 334 с. – (Шкільна бібліотека української та світової літератури).
П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, Л. Глібова, М. Старицького, Б. Грінченка. |
|
Українська співомовка / [упорядкув., вступ. ст. В. Т. Косяченка]. – Київ : Рад. письменник, 1986. – 341 с. – (Б-ка поета).
Я. Щоголів, О. Маковей, І. Манжура, Д. Білоус та ін. |
|
Український водевіль / [упоряд. П. П. Перепелиця]. – Київ : Мистецтво, 1965. – 172 с.
М. Кропивницького, М. Старицького у збірнику й два невідомих водевілі, які свого часу були заборонені царською цензурою: М. Ярчука, І. Тендетникова. |
|
Смійтеся на здоров'я! : гумор і сатира. – Київ : Дніпро, 1966. – 338 с.
|
|
Баранячий фасад : гумор та сатира / М. Білецький, Є. Васильченко, В. Грабоус, П. Сиволап. – Київ : Рад. письменник, 1989. – 206 с.
|
|
Слово до слова – весела розмова : оповідання, казки, вірші, байки, приповідки, прислів'я, приказки, народні усмішки : для молодшого шкільного віку / упоряд.: Т. Качалова, І. Артемчук ; передм. Б. Чайковского. – Вид. 2-ге – Київ : Веселка ; Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2002. – 239 с. – (Шкільна бібліотека).
С. Руданський, Є. Гребінка, Я. Головацький, О. Вишня, Б. Грінченко, О. Ковінька, В. Нестайко, Г. Бойко… На молоде покоління чекають оповідання, казки, анекдоти, байки, пісні, скоромовки, нісенітниці й усяка інша весела всячина. |
|
Колесо фортуни : сатира та гумор. – Київ : Рад. письменник, 1991. – 350 с.
Н. Дубицький, Л. Курохта, В. Маруга, П. Сідлецький, Л. Серебряков. |
|
Трапляється й таке... : сатира та гумор / [упоряд.: І. П. Гайдаєнко, М. М. Суховецький]. – Одеса : Маяк, 1980. – 215 с.
|
|
Хист і хвіст : гумор та сатира / [ред. Ю. П. Петренко]. – Київ : Рад. письменник, 1960. – 88 с.
|
Підготувала Беновська І. В.
квітень 2016