«Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі»
(30-річчя Чорнобильської трагедії)

В прекрасний день весни
Не відчувалося біди.
Аж тут зловіщий вибух пролунав –
Він щастя й радість у людей забрав.
Десятки, тисячі життів На віки вічні погубив.
Чому так сталося, скажіть.
Не знаєм цього й будем жить.
З квітневою загадкою біди
Залишимось ми назавжди.
                                /Тетяна Червонюк/

   30 років минуло від того часу, коли страшна біда прийшла в Україну. Поліське містечко Чорнобиль, якому виповнилося 800 років, зайняло місце у сумнозвісному списку поряд із Хіросимою та Нагасакі. Аварія, що трапилася на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією  з найбільших катастроф в історії людства. Вона вплинула на долі мільйонів людей. У багатьох регіонах України виникли нові соціально-економічні умови, що спричинили кардинальні зміни в людському житті. Україну проголошено зоною екологічного лиха. Для ліквідації наслідків аварії та створення системи надійного захисту населення від впливу Чорнобильської катастрофи залучено значні фінансові, наукові  та людські ресурси.

  Час плине невпинно. Спливають роки, сплітаючись у десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії залишається найбільшим горем для нас, українців.
   30 років – мить в історії людства, не дуже великий термін. Та за ці роки, за місяці – ми всі стрімко прозріли, подорослішали на цілу епоху, ми стали жорсткіші й вимогливіші і до самих себе, і до тих, хто приймає відповідальні рішення, до тих, у чиїх руках людське існування і доля природи. Бо надто вже високою ціною довелося і ще доведеться платити за Чорнобиль.

 Додаткову інформацію можна переглянути: →

«Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі» (30-річчя Чорнобильської трагедії)