«У БОРОТЬБІ ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ»
(до 75-річчя створення УПА)


1                                                          

  «…А ти, славна Україно,

не забудь за мене!..»


   Правда про героїчну боротьбу Української Повстанської Армії повертається до нас. Сьогодні можемо побачити на полицях бібліотек та книжкових магазинів десятки книжок, присвячених цій темі: спогади учасників національно-визвольної боротьби, документи, дослідження сучасних істориків, науково-популярні видання, фотоматеріали.
    Поява УПА, як і ОУН, на політичній арені України була закономірним наслідком поразки українських національно-визвольних змагань перших десятиліть XX століття, чергового розподілу та поневолення України іноземними державами, актуалізації українського питання у політиці країн Європи напередодні та на початковому етапі Другої світової війни, а у зв’язку з цим – активізації боротьби за державну незалежність та соборність України.
   Офіційною датою створення Української Повстанської Армії вважається 14 жовтня 1942 року – козацьке свято Покрови, але окремі українські націоналістичні збройні формування існували вже від початку Другої світової війни або й раніше.

   УПА створювалася у найкритичніший для українського народу період Другої світової війни, коли йому реально загрожувало фізичне винищення та усунення з політичної карти Європи. І той факт, що вона без будь-якого сприяння, не кажучи вже про підтримку чи допомогу іноземних держав, за дуже короткий час сформувалася у багатотисячну військову організацію, яка понад 10 років вела мужню боротьбу спочатку проти двох тоталітарних імперій, а після закінчення війни – проти радянської репресивно-каральної машини, свідчить про безмежний патріотизм та героїзм українських повстанців, безстрашну і самовіддану їх підтримку народом, головним чином на західних землях України.
   УПА діяла на території Галичини, Волині, Північної Буковини, сучасних Польщі та Білорусі, але окремі загони також діяли і на території східної України, на Донбасі та навіть на Кубані.
    Творці УПА розглядали її як можливий зародок регулярної Української армії. УПА спиралася на розгалужену мережу ОУН, яка становила своєрідний тил армії – запілля. У формуванні Української Повстанської Армії брали участь представники різних політичних угрупувань, селяни, національні меншини. Тому можна сказати, що вона мала загальноукраїнський характер. З липня 1944 р. УПА підпорядковувалася Українській Головній Визвольній Раді (УГВР) – керівному військово-політичному органу воюючої України. Політичною платформою УПА була боротьба за самостійність України, за основні демократичні права і свободи, включно з рівними правами для національних меншин та співпрацею з іншими поневоленими народами проти нацизму та сталінізму.
   Навесні 1944 року відбуваються і перші бої УПА з регулярними частинами Червоної армії. Спецоперації НКВД проти УПА включали перевдягання офіцерів НКВД в упівців та вбивства мирного населення з метою дискредитації Української Повстанської Армії.
   Влітку 1944 року склад УПА поповнюється за рахунок уцілілих вояків дивізії «Галичина», розбитої під Бродами. Створенню цієї дивізії від самого початку активно противилася ОУН(б), протестуючи проти мобілізації найактивніших національних елементів німецькою стороною, але пізніше навики вояків дивізії відчутно допомагали упівцям. Виснажена радянськими чистками і довгим протистоянням, УПА припинила свої активні дії у 1953 році, проте окремі осередки спротиву виникали впродовж 1950-60-х років.

 

Бібліографічний огляд літератури

 

1

     Українська Повстанська Армія : збірка документів за 1942–1950 рр. Ч. 1. – Лондон : Вид. ОУН, 1957. – 452 с. – (Бібліотека Українського підпільника; ч. 6).


   Пропонована увазі читачів книга містить повстанські документи: «Організаційна структура УПА», декларація «За що бореться Українська Повстанська Армія (УПА)?», «Присяга вояка УПА», вклад ОУН у справу творення і розбудови УПА, повстанські заклики та звернення УПА до народу. Сторінки видання знайомлять із публікаціями споминів вояків та учасників збройного підпілля ОУН про їх самовіддану боротьбу за Українську Самостійну Соборну Державу. 

 2

     Українська Повстанська Армія : бойові дії УПА за 1943–1950 рр. Ч. 2. – Лондон : Вид. ОУН, 1960. – 442 с. – (Бібліотека Українського підпільника; ч. 7).


       Про безмежний патріотизм та героїзм українських повстанців, безстрашну і самовіддану їх підтримку народом розповідають матеріали другої частини книги «УПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу». На сторінках видання у хронологічному порядку вміщено інформацію про всі відомі акції, битви і рейди вояків УПА. Матеріали до другої частини включено із перевезених за кордон крайових звітів, які переховувалися в архіві Проводу 3Ч ОУН, і з тих крайових видань, що їх також перевидано за кордоном (з журналів: «До Зброї», «Бюро Інформації УГВР»).

 3

   Лебедь, М.  УПА. Українська повстанська армія. Ї генеза, ріст і дії у визвольній боротьбі українського народу за Українську Самостійну Соборну Державу. Ч. 1 : Німецька окупація України / М. Лебедь. – Репринтне видання. – Дрогобич : Відродження, 1993. – 208 с.


     Микола Лебедь був одним із провідних членів Організації українських націоналістів, революційним діячем і невтомним організатором визвольно-революційного руху в Україні. Запропоноване видання вміщує велику кількість оригінальних документів про тривалу боротьбу повстанців УПА і українського підпілля у Другій світовій війні з німецькими окупантами, польським і радянським режимом, наведено карту дій УПА та список власник імен – учасників визвольної боротьби українського народу за Українську незалежну державу.

 4

     Мірчук, П.  Українська Повстанська Армія 1942–1952 : документи і матеріали / П. Мірчук. – Репрринтне видання. – 1953. – Львів : Обласна рада Товариства української мови імені Т. Шевченка, 1991. – 448 с. – (Книгозбірня «Просвіти»).


     Петро Мірчук у своїх науково-історичних працях доніс світовій громадськості правду, показавши повстанців ОУН-УПА як Велетнів Національного Духу, яких ніяка ворожа сила не могла збороти. Їх могла скорити тільки смерть за волю рідної України. В його працях повстанці – це непереможні лицарі, спартанці, бійці за визволення рідної землі від німецького фашизму та московського більшовизму. Запропонована книга – це перша спроба автора надати систематичний огляд документальних матеріалів про умови створення та діяльність УПА за десять років звитяжної боротьби українського народу за вільну й незалежну Українську державу.

 5

     Організація українських націоналістів і Українська Повстанська Армія : фаховий висновок робочої групи істориків при урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА / НАН України ; Ін-т історії України. – 3-тє вид., стереотипне. – Київ : Наукова думка, 2005. –  52 с.


     У виданні наведено підсумкові тези, напрацьовані групою істориків, утвореною при Урядовій комісії з вивчення діяльності  ОУН і УПА, що висвітлюють найбільш дискусійні аспекти історії цих організацій. Висновки оформлені у вигляді 14 рубрик. Як додаток друкується матеріал про основні засади та етапи (в 1997–2004 рр.) зазначеної групи істориків.

 6

     Сірський, В.  УПА й дивізія «Галичина» : факти й фантазія / Василь Сірський. – Канада : [б. в.], 2000. – 40 с.


     Полемічна брошура ветерана Дивізії, героя битви під Бродами (відзначений за відвагу у прориві з оточення рукопашним боєм срібною відзнакою Nachkampfspange), відомого громадського діяча і бібліографа д-ра Василя Сірського вміщує три коротких статті і збірку документів, зокрема Акт проголошення Української держави 30 червня 1941 року у Львові та ін. Окрему статтю присвячено питанню більшовицької агентури в УПА та її помітну роль у поразці повстанського руху.

 7

   Ідзьо, В. С.  Українська Повстанська Армія – згідно зі свідченнями німецьких та радянських архівів : монографія / В. С. Ідзьо. – Львів : Сполом, 2005. – 208 с.


     У монографії, згідно з аналізом свідчень німецьких та радянських архівних джерел, розглянуто проблеми військового та політичного протистояння Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Української Повстанської Армії (УПА) проти німецьких, польських та радянських окупантів України. Уперше, ґрунтуючись на співставленні та критичному аналізі джерел, встановлюється відношення керівництва ОУН та командирів УПА до формування німецькими окупантами на території України дивізії «Галичина». До монографії  також увійшли копії  архівних цілком таємних документів Державного Комітету Оборони СРСР, котрі вперше публікуються після розсекречення за терміном давності.

 8

   Армія безсмертних : повстанські світлини / упоряд.: В. В'ятрович, Т. Григул, В. Гуменюк [та ін.] ; ред.: В. В'ятрович, В. Мороз. – 3-тє. вид. – Львів : Вид-во Мс, 2006. – 220 с. : фото.


   Пропонована увазі читачів книга містить світлини вояків УПА та учасників збройного підпілля ОУН, що походять з різноманітних джерел. Значна частина фотографій публікується вперше. Деякі з них ідентифіковані і відповідно підписані, решта містить зображення невідомих учасників визвольного руху.
   Крім світлин у книзі вміщено публікації, що знайомлять читача з такими аспектами історії УПА, як нагороди цієї армії, її однострої та озброєння. Також тематично включені повстанські документи: «Присяга вояка УПА», декларація «За що бореться УПА?», повідомлення про смерть генерала Романа Шухевича – «Тараса Чупринки», наказ Головного Командування до 10-тої річниці УПА, інструкція про вшанування могил загиблих повстанців.

 9

   Українська Повстанська Армія : історія нескорених / В. В'ятрович, Р. Грицьків, І. Дерев'яний, П. Содоль ; відп. ред. та упоряд. В. В'ятрович. – 2-ге вид. виправл. і допов. – Львів : Центр досліджень визвольного руху, 2008. –  352 с. : фото.


   У пропонованій книзі на основі глибокого аналізу історичних подій та численних архівних документів, спогадів учасників національно-визвольної боротьби українського народу відтворено трагічну сторінку історії визвольних змагань за незалежність України в 30–50 роках ХХ століття. Автори спробували подати власне бачення історії УПА, зробити її зрозумілою і наочною для сучасного читача.

 10

      Генерал Роман Шухевич : дві доповіді. – Лондон : Організація Українських Націоналістів, 1966. – 94 с. – (Бібліотека Українського підпільника).


     У книзі вміщено спомин професора Степана Шаха «Роман Шухевич – символ незламности» та публікацію доктора Григорія Васьковича «Роман Шухевич – провідник повстанських війн».
     Роман Шухевич – український політичний і державний діяч, член Галицького крайового проводу ОУН, генерал-хорунжий, Головнокомандувач Української повстанської армії, голова Секретаріату Української Головної Визвольної Ради. Він був однією із найвидатніших постатей національно-визвольної боротьби українського народу 30-50-х років ХХ століття за Українську Самостійну Соборну Державу.

11

     Кук, В.  Генерал-хорунжий Роман Шухевич : головний командир Української Повстанської Армії / В. Кук. – 2-ге вид. , допов. – Львів : Астон, 2007. – 120 с.


     Пропонована читачам книга про легендарного «Тараса Чупринку» є особливою, адже її автор Василь Кук не тільки безпосередній учасник українського визвольного руху, боротьби ОУН та УПА, але й найближчий колега Романа Шухевича, його наступник на найвищих постах у структурах цього руху. Тому в роботі можна знайти не тільки невідомі деталі із життя Романа Шухевича, а й оцінку найближчими колегами його як керівника та людини. Публікація є черговим кроком на шляху до повернення українцям їх правдивої історії.

 

                                                                                Підготувала Н. І. Пельо
                                                                                жовтень 2017 р., 11 джерел

Add comment


ResourceТNPU

Ministry of Education and Science of Ukraine

Online resource TNPU

Всеукраїнські ресурси

Scientometry

Partners

We are on social networks

[ Geri ] [ Geri ]