Махно В. Схима : вірші / Василь Махно ; ред. Г. Безкоровайний. – Тернопіль : Збруч, 1993. – 48 с.

   Дебютна збірка Василя Махна вийшла у Тернополі 1993 року. Вона має назву «Схима» й нагадує сірого метелика або ж чайку над водою Тернопільського ставу. Перегорнувши обкладинку, побачимо молодого автора, який стоїть, схрестивши руки, і дивиться кудись удалину. Позаду нього дерева: можливо, це парк «Загребелля», чи парк «Топільче», чи інший… Всі вони оточують став із різних боків. Вигляд у Махна на тій світлині нарочито серйозний, мовби замислився над глибокою екзистенційною проблемою. Перша поезія збірки – сонет «Лінії» підсилює це враження: і лінії криві, квадрати чорні.

   Махно В. Книга пагорбів та годин / Василь Махно. – Тернопіль : Лілея, 1996. – 44 с.

   Хто він – цезар самітности, княжич органічних блукань, варвар із неокласичним прононсом? Його слова що кроки, диктовані внутрішньою необхідністю моменту, місцини по якій зараз ступаєш. І назавтра потолочені трави зведуться. Шаманічне сплетіння звуків чи синтакси знов і знов малюватиме концентричні кола. У всьому цьому мітична душа поета Василя Махна розкривається у цій збірці поезій.

   Махно В. Плавник риби / Василь Махно. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2002. – 68 с.

   У поетичній збірці поет розвиває асоціятивно-образний світ, окреслений у попередніх книжках: «Самотність Цезаря» (1994), «Книга пагорбів та годин» (1996), «Лютневі елегії та інші вірші» (1998). Це своєрідний інтелектуальний ландшафт свідомости митця, в якому дещо хаотично перемішано елементи реальности і особистих переживань, що позначені болісним намаганням оприсутнитися як самодостатній творчій одиниці у чужому, саме у світі Нью-Йорку.

   Махно В. 38 віршів про Нью-Йорк і дещо інше / Василь Махно ; іл. В. Давіденка. – Київ : Критика, 2004. – 128 с. – (Критичні тексти).

   Звичайно зрозуміло, що Америка – це величезна країна з великими можливостями, але поет робить висновок, що «вічності тут не бракує але бракує грошей». Вир міста затягує і зникають романтичні віяння, бо «знову вулканічна ріка несе тебе в лабіринти вигнання і самоти» і «наче хвилі Атлантики летять електронні листи».
   Адже лише таким чином можна почути голос Батьківщини та своїх рідних.

   Махно В. Парк культури та відпочинку імені Ґертруди Стайн = The Gertrude Stein Memorial Culture and Recreation Park : есеї, інтерв'ю / Василь Махно ; ред. Б. Матіяш. – Київ : Критика, 2006. – 140 с.

   Ця збірка есеїв та інтерв’ю, друкованих в українській та зарубіжній літературній періодиці впродовж останніх п’яти років. Уже в назві криється іронія, або ж реакція на два малопоєднувані культурні топоси Сходу та Заходу, поміж якими вже декілька років поспіль, мешкаючи у Нью-Йорку, перебуває автор. Нью-йоркський Браянт-парк, що його Махно перейменовує на парк імені Ґертруди Стайн, заселений іменами Езри Павнда та Федерико Ґарсії Лорки, Джона Ешбері й Френка О’Гари, Вітольда Ґомбровіча й Збіґнєва Герберта, Нікіти Станеску та Януша Шубера, які визначають епохи модернізму та постмодернізму в світовій культурі. Це парк, який одночасно існує і не існує, а прогулюючись ним, потрапляєш одночасно в різні часові виміри та їх культурологічне наповнення.

   Махно В. Cornelia Street Cafe : нові та вибрані вірші : 1991–2006 / Василь Махно ; передм. Б. Рубчака. – Київ : Факт, 2007. – 224 с.

   Збірка відкривається 16-сторінковою передмовою Богдана Рубчака ”Мандрівник, іноді риба”. Автор передмови професійно і детально представляє самого поета і його поезію, звертаючи особливу увагу на нью-йоркський період, часто порівнюючи його з початковим, тернопільським. Рубчакові вдається чітко і відверто сформулювати основну дилему Махнової поезії: “Mожливо, найнебезпечніша кладка, якою ходить поет, – це творче життя над пропастю між батьківщиною й чужиною” (с. 22).
   Книга складається з ”Нових віршів (200–2006)” (С. 23–86), “38 віршів про Нью-Йорк та дещо інше (2004)” (С. 87–158), ”Плавника риби (2002)”(С. 159–188), ”Віршів (1991–1998)” (С. 189–211), Рецензії (С. 212–213), Біографії (С. 214) та Алфавітного покажчика творів (С. 215–218).

   Махно В. Зимові листи / Василь Махно. – Київ : Критика, 2011. – 126 с.

   Це джазово-поетична подорож автора зі Сполучених Штатів до України через Берлін і назад, ілюстрована авторськими світлинами Володимира Давиденка.

   Махно В. І. Я хочу бути джазом і рок-н-ролом : вибрані вірші про Тернопіль і Нью-Йорк / Василь Махно. – Тернопіль : Крок, 2013. – 108 с.

   Перша книжка серії української поезії видавництва «Крок» представляє вибрані вірші про Тернопіль і Нью-Йорк відомого українського поета Василя Махна. Книжка складається з двох частин: «Джаз» і «Рок-н-рол». Вірші в різний спосіб пов’язані з географічними пунктами, котрі відіграли в поетовій долі важливу роль. Цей том, як і всі наступні книжки серії, містить коротке інтерв’ю з поетом, зумисне спроектоване для цього видання.

   Махно В. Ровер : вірші та есеї 2011–2014 / Василь Махно. – Тернопіль : Крок, 2015. – 230 с. – (Ergo).

   Нова авторова есеїстика і поезія наближає читача до забутих культурних постатей та місць, або ділиться особистими спогадами й враженнями від мегаполісів. Книжку написано не лише з часової дистанції, але й – у випадку України, Польщі, Франції – просторової, подекуди експериментально і зі стрімким сюжетом, а у віршах із неабиякою ритмічною мелодійністю; водночас два жанри доповнюються навзаєм тематично. Концептуально «ровер» – це метафора повернення в дитинство та на малу батьківщину, але загальноцивілізаційно – це метафора альтернативного проґресу.

   Махно В. Дім у Бейтінґ Голлов : оповідання / Василь Махно. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2015. – 172 с.

   Події, що про них розповідає Василь Махно у дебютній збірці короткої прози, відбуваються за різних часів і на різних континентах, проте хай у чиї вуста вкладено історію – чоловіка за п’ятдесят, літньої вдови чи малого хлопчиська, – їм віриш. Адже оповідання позбавлені будь-яких авторських узагальнень, висновків чи напучувань. Це безсторонні розповіді про долі цілком різних людей, чесні й позбавлені пафосу. Але саме чесність і позірна простота очуднює цю прозу, звичні на перший погляд і невибагливі деталі додають таємничості і не відпускають читача від першої і до останньої сторінки.

   Загнітко А. Естетика мови поетичних творів Василя Махна / Анатолій Загнітко, Леся Оліфіренко ; передм. Р. Гром’яка. – Тернопіль : ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2001. – 45 с.

   У дослідженні розглядається мовна палітра одного із чільних поетів сьогодення, яскравого представника постмодерного дискурсу в українській поезії 90-х рр. ХХ – початку ХХІ ст. Василя Махна, аналізується внутрішня природа художнього світу митця, яка визначається глибинною лінгвістичністю та філософічністю поета. Особлива увага звертається на реалізацію естетичного звучання образної системи та версифікаційна віртуозність В. Махна.
   Розраховано на широке коло читачів – науковим працівникам, викладачам, аспірантам, студентам, вчителям середніх шкіл.