Друга світова війна в українському вимірі:
сучасні студії пам’яті та примирення
(до 75-річчя перемоги над нацизмом)
Друга світова війна (1939–1945 рр.) стала найбільшим збройним конфліктом на планеті і одночасно найбільшою трагедією в історії людства. Адже уперше і востаннє було застосовано ядерну зброю, здійснено найтяжчі військові злочини та злочини проти людяності. Внаслідок бойових дій, репресій проти військовополонених і цивільного населення, а також голоду, хвороб та виснаження загинуло від 70 до 80 млн осіб, дві третини з яких – цивільні. Для України та українського народу віха Другої світової війни є особливо знаковою і болісною. Саме в контексті вивчення цього досвіду і варто говорити про Другу світову війну та її наслідки, не вдаючись у «переможну» риторику, а шануючи пам'ять полеглих.
Цьогоріч 8 травня відзначаємо День пам’яті та примирення, а 9 травня –75-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні.
***
Трагедія участі українського народу у Другій світовій війні посилюється тим фактом, що територія України на момент початку збройного протистояння була розмежована між різними державами, котрі знаходились у взаємному антагонізмі: Радянським Союзом, Польщею, Румунією, Чехословаччиною.
Українська етнічна територія була плацдармом для розгортання бойових дій під час Другої світової війни від 1939 до 1944 року. Українці у складі польської армії взяли участь у бойових діях з Вермахтом з перших годин війни 1 вересня 1939 року.
Німецька армія вторглася в Радянський Союз 22 червня 1941 р, розпочавши чотирирічну безперервну війну. Загалом, кількість українців, які воювали в лавах Радянської Армії оцінюється від 4,5 млн до 7 мільйонів. Переважна більшість боїв у німецько-радянській війні відбулася на Східному фронті, і нацистська Німеччина втратила 93 % своїх військ саме там.
У ході Другої світової війни українці брали участь у бойових діях у складі збройних сил СРСР, Канади, Австралії, Польщі, Чехоcловаччини, Німеччини, Румунії. Проте, попри численну присутність у лавах армій інших країн, українці ніколи не відмовлялися від боротьби за власну незалежність. З метою збройної боротьби з окупантами була створена Українська повстанська армія, яка розпочала свою діяльність з весни 1943 року. Боротьба УПА була непростою та героїчною, хоча її з ідеологічних міркувань перманентно таврували і стигматизували радянські історіографи та їх послідовники вже у незалежній Україні.
Наслідки Другої світової війни були катастрофічними для України. Серед величезних втрат українського народу в Другій світовій війні найтяжчими були демографічні: за оцінками істориків, вже до 22 червня 1941 року у складі різних армій полягло не менше 100 тисяч українців. Війна й окупація призвели до різкого, катастрофічного зменшення кількості населення, значних деформацій у його національному, статевому, віковому та професійному складі. Сукупні демографічні втрати українців і громадян Української РСР інших національностей упродовж 1939–1945 років наразі оцінюються від 8 до 10 млн осіб.
За твердженнями науковців, було зруйновано майже 700 українських міст і 28 тисяч сіл, спалено близько 320 тисяч господарств. Україна в результаті Другої світової війни зазнала матеріальних втрат у розмірі понад 45 % від збитку усього СРСР.
Крім того, в Україні тривали одні з найбільш активних бойових дій під час війни – починаючи з Київського оточення, де німці захопили понад 660 тисяч радянських солдатів і закінчуючи обороною Одеси та перетином Дніпра радянськими військами.
Вплив Другої світової війни на розвиток країн, в тому числі й України, у подальші десятиліття, є предметом наукових досліджень поколінь істориків, політологів, інших науковців. Проте й надалі ця проблема зберігає актуальність, продовжує викликати інтерес у дослідників, що відкривають все нові сторінки цієї масштабної трагедії, аналізують та переосмислюють її досвід у контексті сучасності. Вивченню людських втрат України доби Другої світової війни присвячений державний проект «Книга Пам'яті України», а наслідки цієї війни для українського народу та його державотворчих змагань потребують подальшого вивчення та осмислення. Особливої ваги набуває вивчення уроків Другої світової війни в контексті того, що сьогодні в Україні знову тривають військові дії, окуповано Крим, на Донбасі точаться бої. Перед незалежною Україною постали нові складні виклики, і тільки український народ, усвідомивши свою відповідальність за власну історичну долю, спроможний їх подолати.
Бібліографічний огляд літератури
Інформаційно-бібліографічний відділ
Від Рейхстагу до Іводзіми. У полум'ї війни. Україна та українці у Другій світовій / В. В'ятрович, С. Громенко, М. Майоров [та ін.]. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2017. – 352 с.
Видання створене великим авторським колективом, кожен член якого має свою історичну спеціалізацію. |
|
Війна і міф. Невідома Друга світова, 1939–1945 / І. Бігун, С. Бутко, В. В'ятрович [та ін.] ; Український інститут національної пам'яті. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. – 272 с.
Співробітники Українського інституту національної пам`яті досліджують документи тієї доби. Дізнайтеся правду, яку приховували від нас! Чи правда, що пакт Молотова–Ріббентропа був вимушеним кроком для СРСР? Чи завжди Радянський Союз був непримиренним противником нацистів? Чи правда, що українські націоналісти масово винищували євреїв під час війни, особливо у Львові та Бабиному Яру? Сталін узгоджував військові дії з Гітлером? Бандера був агентом спецслужб нацистів? Кримські татари масово дезертирували на початку війни? На ці теми ще 30 років тому боялися говорити навіть із рідними! |
|
Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація. матеріали науково-практичної конференції, Київ, 4 жовтня 2016 р. – Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2016. – 230 с.
Видання містить матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація», яку було проведено у Києві 4 жовтня 2016 р. спільними зусиллями Українського центру вивчення історії Голокосту, Українського інституту національної пам’яті, Національного музею історії України у Другій світовій війні, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. C. Грушевського НАН України за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та німецького фонду «Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє» (EVZ). |
|
Гоменюк І. Провісники Другої світової війни. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації / І. Гоменюк. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2017. – 352 с.
Центрально-Східна Європа періоду між Першою і Другою світовими війнами була перенасичена конфліктами через невдоволені амбіції, територіальні претензії, національні образи та економічні проблеми. На карті з’явилися нові держави, повсталі на уламках Німецької, Російської, Австро-Угорської та Османської імперій, у патріотичному пориві готові воювати «за своє». Претензії до сусідів мали практично всі тогочасні держави регіону. Саме таким прикордонним конфліктам, що виявилися провісниками Другої світової війни, й присвячено цю книжку. |
|
Гриневич В. Неприборкане різноголосся: Друга світова війна і суспільно-політичні настрої в Україні, 1939 – червень 1941 рр. / В. Гриневич. – Київ ; Дніпропетровськ : Ліра, 2012. – 508 с.
В книзі представлено авторське осмислення контекстів того різноголосся українського суспільства, яке комуністична влада протягом міжвоєнного періоду намагалася приборкати. Широко розпропагована політико-ідеологічна теза про «морально-політичну єдність радянського народу напередодні Великої Вітчизняної війни» не відповідала дійсності. |
|
Друга світова війна в історичній пам'яті України: за матеріалами Українського інституту національної пам'яті / упоряд. Л. Герасименко, Р. Пилявець ; редкол.: І. Юхновський, Л. Герасименко, В. Гриневич [та ін.]. – Київ ; Ніжин : Лисенко М. М., 2010. – 247 с.
У виданні представлено матеріали про причини, перебіг і наслідки однієї з найбільших і найтрагічніших подій в історії Українського народу ХХ століття – Другої світової війни. В основу праці покладено ідею боротьби українського народу за власну Державу. |
|
Друга світова війна і доля народів України : матеріали 2-ї Всеукраїнської наукової конференції, м. Київ, 30–31 жовтня 2006 р. – Київ : Зовнішторгвидав, 2007. – 416 с.
|
|
Друга світова війна та долі мирного населення у Східній Європі : матеріали міжнародної наукової конференції пам'яті Митрополита Андрея Шептицького, 30 листопада – 1 грудня 2015 року, м. Київ / Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, Центр європейських гуманітарних досліджень, Асоціація єврейських організацій та общин (ВААД) України ; за ред. Л. Фінберга. – Київ : Дух і Літера, 2016. – 448 с.
До збірника увійшли тексти доповідей учасників наукової конференції. У статтях висвітлюється роль Митрополита Андрея Шептицького в рятуванні єврейських дітей в Галичині у 1941–1944 роках. Низку статей присвячено аналізу нацистської політики щодо національних та релігійних меншин. Докладно досліджуються механізми співіснування з окупаційною владою, життя у містах у роки окупації. |
|
Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні : гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства : збірник наукових праць / за наук. ред.: Г. Грінченко, К. Кобченко, О. Кісь. – Київ : Арт Книга, 2015. – 335 с.
Висвітлено маловивчені питання участі жінок у бойових діях та особливості перебування у військовому полоні, гендерні виміри жіночого досвіду радянського та національного підпілля, життя на окупованих територіях і примусової праці в Третьому райху, розкрито гендерну специфіку Голокосту, порушено складні питання насильства над жінками та співучасті жінок у насильстві в роки війни, окреслено проблеми повоєнних репрезентацій жіночого досвіду війни. Прагнучи вийти за рамки стереотипного бачення жінки у межах трикутника «зрадниця – жертва – героїня», вчені показують складну і суперечливу картину жіночого повсякдення у надзвичайних історичних обставинах. |
|
Левітас І. Праведники Бабиного Яру / І. Левітас. – Харків : Фоліо, 2016. – 460 с.
У роки Другої світової війни багато людей, незважаючи на смертельну небезпеку для їхнього життя, врятували тисячі принижених та переслідуваних громадян своєї країни – євреїв, яких нацисти прирекли на смерть тільки за національну приналежність. Таких людей назвали Праведниками. Цього звання удостоєні 2515 громадян України. В нашій країні немає області чи міста, де б не жили такі люди. Про них і розповідає наша книжка. |
|
Левітас Ф. Друга світова війна: український вимір / Ф. Левітас. – Київ : Наш час, 2012. – 272 с.
|
|
Литвин В. Україна в Другій світовій війні (1939–1945) / В. Литвин ; відпов. ред. В. А. Смолій. – Київ : Лі-Терра, 2004. – 464 с.
Воєнна доба 1939–1945 рр., попри її широке висвітлення, й до сьогодні є часом, який ще потребує свого осмислення. |
|
Патриляк І. К. Україна в роки Другої світової війни: спроба нового концептуального погляду / І. К. Патриляк, М. А. Боровик. – Київ ; Ніжин : Лисенко М. М., 2010. – 591 с.
У книзі розглянуто найбільш суперечливі сторінки історії України періоду Другої світової війни. Велику увагу приділено висвітленню “української проблеми” напередодні і на початку світової війни, долі українських земель у 1939–1940 рр., участі українців у фінській кампанії, бойовим діям і причинам поразки Червоної армії в битві за Україну в 1941 р., окупаційному режиму нацистів та їхніх союзників в Україні, українському визвольному рухові, діяльності радянського підпілля і партизанів, взаєминам більшовицької влади і українського суспільства в роки війни. |
|
Сучасні дискусії про Другу світову війну : збірник наук. ст. та виступів укр. і зарубіжних істориків / Г. Бекірова, К. Беркгоф, О. Будницький [та ін.] ; упоряд.: Я. Грицак, П. Кендзьор, С. Турканик. – Львів : ЗУКЦ, 2012. – 224 с.
Збірник наукових статей та виступів українських і зарубіжних істориків присвячено висвітленню найбільших гострих та суперечних подій Другої світової війни та пам’яті про неї. Особливий наголос робиться на розгляді дидактичних засобів щодо висвітлення подій Другої світової війни у системі історичної освіти. |
|
Україна в полум’ї війни 1941–1945 / П. П. Панченко [та ін.]. – Київ : Україна, 2005. – 560 с.
|
Підготувала У. І. Безпалько,
травень 2020 р., 15 джерел