«Жінка-симфонія в літературі»
(до 60 річчя від дня народження Оксани Забужко –
видатної письменниці, поетеси, есеїста, літературознавця і публіциста)
«Перша і головна заповідь
письменника – не збреши.
Здавалося б, просто.
Та саме вона, коли триматись
її послідовно, й робить літературу
небезпечною професією – як у
альпініста або водолаза...»
(О. Забужко)
Оксана Забужко – українська письменниця, про яку знають далеко за межами нашої держави чи навіть Європи. А все тому, що вона поєднала в собі талант прозаїка, поетеси та есеїстки. Та чи не найбільш відомою вона є як публічна інтелектуалка, яка вже десятиліттями розповідає світовій спільноті про Україну. Твори Оксани Забужко перекладають десятками мов світу, а до її думки щодо суспільно-політичних подій прислухаються сотні тисяч людей.
Письменниця визнана інтелектуальним лідером свого покоління. З її ім'ям пов'язаний вихід сучасної української літератури на міжнародну арену.
Оксана Забужко – наша сучасниця, відома українська письменниця. Її твори (лірика, оповідання, есе, повісті, романи) вже встигли завоювати любов читачів і визнання критики в Україні та за кордоном. Забужко – одна із провідних молодих поетес України, її творчість народжена сучасним днем і великою мірою виражає психологію та естетичні засади молодого покоління.
Оксана Стефанівна Забужко народилася 19 вересня 1960 р. в Луцьку. Батько письменниці, Стефан Іванович Забужко (1926–1983) – педагог, літературний критик і перекладач; був репресований. Мати, Надія Яківна Обжирко-Забужко (1926-2014) – вчителька української літератури, автор методичних розробок і популярних літературознавчих творів для школярів. У 1968 р. сім’я переїхала до Києва.
Закінчила Київську середню школу № 82 (1977), філософський факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка (1982) та аспірантуру при кафедрі етики і естетики цього ж університету (1986). У 1987 р. захистила дисертацію «Естетична природа лірики як роду мистецтва» на науковий ступінь кандидата філософських наук.
У 1986–1988 рр. викладала естетику та історію культури в Київській консерваторії ім. П. Чайковського. З 1988 р. працювала співробітником Інституту філософії Академії наук України. У 1992–1994 рр. перебувала в університетах США (Пенсильванському, Гарвардському, Пітсбурзькому) як «запрошений письменник» та Фулбрайтівський стипендіат.
Вела авторську колонку у тижневиках «Наша Україна» (1997), «Столичные новости» (2000) та журналі «Панорама» (1996–1998). Викладала літературну майстерність на філологічному факультеті Київського національного університету ім. Т. Шевченка (2001), виступала з лекціями упровідних університетах Європи і США – Стокгольмському, Колумбійському, Єльському.
Дебютувала в українській літературі в 1972 р. з віршами в альманаху «Вітрила». Уперше з прозою з’явилася на сторінках журналу «Україна» (оповідання «Шукаючи собор», 1988). З 1996 р., коли було видано «Польові дослідження з українського сексу» в Україні та «A Kingdom of Fallen Statues» у Канаді, – професійний літератор. Член Асоціації українських письменників з 1997 р.
Проза представлена романами «Польові дослідження з українського сексу» (1996) та «Музей покинутих секретів» (2009), а також збірками «Казка про калинову сопілку» (2000), «Сестро, сестро» (2003), «Книга Буття. Глава четверта» (2008), «Тут могла б бути ваша реклама» (2014). З-під її пера вийшла низка публіцистичних, філософських та літературознавчих праць, що вражають авторською пошуковістю та глибиною думки.
Книги тричі ставали лауреатами премії «Краща українська книга року» журналу «Корреспондент» – «Let My People Go» (2005), «Notre Dame d'Ukraine» (2008) та «Музей покинутих секретів» (2010). Її поезія отримала безліч нагород на міжнародних поетичних фестивалях.
Твори перекладені на понад 20 мов, окремими книжками виходили в Австрії, Болгарії, Італії, Ірані, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Росії, Румунії, Сербії, США, Угорщині, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції.
Вистави за творами письменниці йдуть на багатьох театральних сценах України, Європи і Північної Америки. Поезії покладені на музику українськими та зарубіжними композиторами. З 2012 р. співпрацює з гуртом «ТЕЛЬНЮК: Сестри», п'ятий концертний альбом якого «Дорога зі скла: LIVE» створено переважно на її вірші.
Твори Забужко здобули також міжнародне визнання, особливо широке – в Центральній та Східній Європі. Її вірші перекладалися 16 мовами світу і 1997 удостоєні Поетичної Премії Global Commitment Foundation (Фонду Всесвітнього Зобов’язання, США). Серед інших її літературних нагород – премії Фонду ім. Гелен Щербань-Лапіка (США, 1996), Фундації Ковалевих (1997), Фонду Рокфеллера (1998), Департаменту культури м. Мюнхена (1999), Фундації Ледіґ-Ровольт (2001), Департаменту культури м. Ґрац (2002) та ін.
Оксана Забужко – член Асоціації українських письменників. У серпні 2006 року журнал «Кореспондент» включив Забужко в число учасників рейтингу ТОП-100 «Найвпливовіших людей в Україні».
Оксана Забужко – справді видатна письменниця сучасності, гідний представник української літератури.
Інформаційно-бібліографічний відділ
Бібліографічний огляд літератури
Поезія
Оксана Забужко. Вибрані вірші: 1980 – 2013 / Оксана Забужко. – Київ : КОМОРА, 2013. – 304 с.
Цей том вибраних віршів видатної української поетеси містить найкраще з її доробку за 1980–2013 рр. Крім текстів, що публікувалися в збірках “Травневий іній” (1985), “Дириґент останньої свічки” (1990), “Автостоп” (1994), “Новий закон Архімеда” (2000) та “Друга спроба” (2009), до видання увійшли вибрані поетичні переклади різних років (з Р.-М. Рільке, Сільвії Плат, Ч. Мілоша, Й. Бродського та ін.), а також нові вірші, які друкуються вперше. |
|
Забужко О. С. Диригент останньої свічки : поезії / О. С. Забужко. – Київ : Рад. письменник, 1990. – 143 с.
У збірці «Диригент останньої свічки» чітко означено час і місце дії: теперішній час, місто Київ. |
|
Забужко О. С. Друга спроба : вибране / Оксана Забужко. – Київ : Факт, 2005. – 320 с.
|
|
Забужко О. Новий закон Архімеда / Оксана Забужко. – Київ : Акта, 2000. – 236 с.
|
Проза
Забужко О. Казка про калинову сопілку : повість / Оксана Забужко – Київ : Факт, 2000. – 84 с.
|
|
Забужко О. С. Музей покинутих секретів : роман / Оксана Забужко. – Вид. 2-ге, доповн. – Київ : Факт, 2010. – 832 с.
|
|
Забужко О. С. Польові дослідження з українського сексу : роман / О. С. Забужко. – 7-ме вид. – Київ : Факт, 2004. – 176 с.
|
|
Забужко О. С. Сестро, сестро : повісті та оповідання / Оксана Забужко. – 4-те вид. – Київ : Факт, 2009. – 260 с.
|
Есеїстика, публіцистика, мемуари
Забужко О. З мапи книг і людей / Оксана Забужко. – Київ : Meridian Czernowitz, 2012. – 376 с.
|
|
Забужко О. Ізнов я влізаю в танк / Оксана Забужко. – Київ : КОМОРА, 2016. – 416 с.
|
|
Забужко О. Український палімпсест. Оксана Забужко в розмові з Ізою Хруслінською / Оксана Забужко. – Київ : КОМОРА, 2014. – 208 с.
|
|
Забужко О. С. Хроніки від Фортінбраса : вибрана есеїстика 90-х / Оксана Забужко. – Вид. 2-ге, випр. – Київ : Факт, 2001. – 340 с.
|
Огляд підготувала С. Б. Тененьська
вересень 2020 р., 12 джерел