Михайло Драгоманов: велич мислителя в контексті епохи
(до 180-річчя від дня народження відомого історика, філософа, публіциста, літературознавця, фольклориста, громадсько-політичного діяча)
«Кожна людина, яка пішла з України, кожна копійка,потрачена не на українську справу, кожне слово, сказане не по-українськи, є розтрата з української скарбниці, розтрата, яка при нинішніх умовах не повернеться нізвідки».
/Михайло Драгоманов/
Михайло Петрович Драгоманов (псевдоніми – Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький, М. Гордієнко, П. Кузьмичевський, П. Петрик, М. Толмачов, Українець, Чудак та ін.) увійшов в історію України як видатний громадський та політичний діяч, історик і фольклорист, публіцист і літературний критик, патріот і борець за свободу своєї країни. За тридцять років наукової, літературно-критичної і публіцистичної діяльності Михайло Петрович написав понад дві тисячі творів з історії, літературознавства, фольклористики та інших наукових дисциплін.
Він увійшов у історію як пряма, чесна та принципова людина.
Михайло Петрович Драгоманов народився в м. Гадяч на Полтавщині у дворянській родині Петра Якимовича та Єлизавети Іванівни Драгоманових. Майбутній учений і мислитель здобував освіту в Гадяцькому повітовому училищі, згодом – у Полтавській гімназії. Закінчивши історико-філологічний факультет Київського університету 1863 р., він розпочав свою викладацьку діяльність.
М. Драгоманов брав активну участь у громадсько-політичних і культурних ініціативах Київської Громади, до складу якої входила ціла плеяда українських громадських діячів, науковців, письменників і митців, зокрема Володимир Антонович, Тадей Рильський, Павло Чубинський, Михайло Старицький, Микола Лисенко, Павло Житецький, Олександр Русов та ін. Разом з іншими «старогромадівцями» він став членом Південно-Західного відділення Російського географічного товариства (1873–1876).
На 1876–1895 рр. припадає еміграційний період життя та діяльності М. Драгоманова. Звільнений з університету за політичну неблагонадійність, учений виїхав спершу до Відня, а потім – до Женеви, де заснував безцензурну друкарню та очолював соціалістичний осередок, сформований із української політичної еміграції. Останні шість років свого життя М. Драгоманов провів у Болгарії. 1889 р., прийнявши запрошення тамтешнього уряду, він став професором щойно заснованої Вищої школи в Софії (згодом – університету).
У європейське майбутнє України він вірив. Тому таку дав пораду українській молоді, коли та попросила у Драгоманова висловитися щодо того, як їй вирішити українські проблеми у вільному світі: «Лишень тоді, коли ми покажемо свою силу хоч на частині власної землі, зверне на нас увагу й Європа. Наївно ждати, щоб загал людей, навіть найгуманніших, турбувався за других тільки тому, що їх б’ють. Хіба мало кого б’ють на земній кулі?! Люди цікавляться лише тими, хто одбивається, і таким лишень, звичайно, допомагають. Виходить, що лікування, хоч не скоре і важке, на українські лиха лежить у руках самих українців.»
Інформаційно-бібліографічний відділ
Бібліографічний огляд літератури
|
Драгоманов М. П. Вибрані праці : у 3 т., 4 кн. Т. 1. Кн. 1. Історія. Педагогіка. Публіцистика / М. П. Драгоманов ; упоряд. та прим. В. Ф. Погребенник. – Київ : Знання України, 2006. – 344 с.
Драгоманов М. П. Вибрані праці : у 3 т., 4 кн. Т. 1. кн. 2. Історія. Публіцистика. Політологія / Михайло Драгоманов ; упоряд. та приміт. В. Ф. Погребенник. – Київ : Знання України, 2007. – 272 с.
Драгоманов М. П. Вибрані праці : у 3 т. Т. 2. Фольклористика. Літературознавство / Михайло Драгоманов ; упоряд. та приміт. В. Ф. Погребенник ; [редкол.: В. П. Андрущенко, Б. І. Андрусишин, В. П. Бех [та ін.]. – Київ : Знання України, 2007. – 439 с.
Драгоманов М. П. Вибрані праці : у 3 т. Т. 3. Літературознавство / Михайло Драгоманов ; упоряд. та приміт. В. Ф. Погребенник ; [редкол.: В. П. Андрущенко, Б. І. Андрусишин, В. П. Бех [та ін.]. – Київ : Знання України, 2007. – 299 с.
Нове видання вибраних праць Михайла Драгоманова покликане розкрити перед читачами енциклопедизм ученого – історика, філолога, культуролога й публіциста, борця за ідеали прогресу і свободи в усіх її виявах, познайомити читачів із виданими на батьківщині та за кордоном, у політичній еміграції з царської Росії, центральними працями в непроминальному доробку мислителя. |
Драгоманов М. П. Літературно-публіцистичні праці : у 2 т / М. П. Драгоманов ; редкол.: О. І. Дей, О. Є. Засенко, О. Я. Лисенко ; упоряд. і прим. І. С. Романченка. – Київ : Наукова думка, 1970.
Двотомник знайомить читачів із кращими літературно-публіцистичними статтями М. П. Драгоманова, в яких він виступав полум’яним борцем за реалізм, викривачем реакційної ідеології, пропагандистом творчого єднання української та російської літератур. До першого тому ввійшли: "Література російська, великоруська, українська і галицька", "Українське письменство 1866–1873 рр.", "Галицько-руське письменство", "Листи на Наддніпрянську Україну" та ін. До другого тому ввійшли: "Шевченко, українофіли й соціалізм", "Микола Іванович Костомаров", "Австро-руські спомини (1867–1877)", вибрані листи Драгоманова та ін. |
|
Драгоманов М. Із наукової спадщини. Кн. 1. Політологія. Культурологія / Михайло Драгоманов ; упоряд. та приміт. В. Ф. Погребенник. – Київ : Знання України, 2014. – 425 с.
Нове видання вибраних праць Михайла Драгоманова покликане розкрити перед читачами енциклопедизм ученого – історика, філолога, культуролога й публіциста, борця за ідеали прогресу і свободи в усіх її виявах, познайомити читачів із виданими на батьківщині та за кордоном, у політичній еміграції з царської Росії, центральними працями в непроминальному доробку мислителя. |
|
Драгоманов М. Із наукової спадщини : вибрані праці :у 2 т. Кн. 2. Літературознавство. Мемуари / Михайло Драгоманов ; упоряд. та приміт. В. Ф. Погребенник. – Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016. – 425 с.
Друга книга вибраних праць розкриває Михайла Драгоманова перед читачами як самобутнього шевченкознавця, вдумливого дослідника українського літературного процесу різних періодостилів та його чільних представників, захоплюючого мемуариста. Видання висвітлює особливості літературознавчого дискурсу вченого – увагу до історичних, суспільно-політичних і власне літературних передумов розвою та функціонування письменства, критичність мислення і нестандартність наукових суджень, відсутність схиляння перед авторитетами тощо. |
|
Драгоманов М. П. Вибране : ...мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні / М. П. Драгоманов ; упоряд.та авт. істор.-біогр. нарису Р. С. Міщук. – Київ : Либідь, 1991. – 688 с. – (Пам'ятки історичної думки України).
Книга дає уявлення про багатогранні наукові інтереси видатного українського вченого – історика, літературознавця, фольклориста, публіциста, соціолога. Представлені статті, які розкривають авторську концепцію розвитку української нації у зв’язку із загальнолюдським прогресом. Для викладачів-суспільствознавців, наукових працівників, студентів, усіх, хто цікавиться вітчизняною історією. |
|
Драгоманов М. П. Пропащий час : українці під Московським царством (1654–1876) / М. П. Драгоманов. – Київ : ЦУЛ, 2019. – 48 c.
Праця видатного українського вченого й громадського діяча М. П. Драгоманова (1841–1895) з'являлася друком тричі: в 1909 та 1918 роках – окремими виданнями, а в 1991 – у збірнику творів вченого. Пропонована брошура підготовлена за другим виданням й присвячується 150-річчю від дня народження автора. Праця поповнить число малознаних досліджень з історії українського народу, зокрема пам'яток науково-публіцистичного характеру. Цю книгу білогвардійці занесли в список самих небезпечних для Росії і в 1919 р. тільки в Києві знищені 28821 її примірників. Розрахована на широкий читацький загал. |
|
Грінченко Б. Д. Діалоги про українську національну справу / Б. Д. Грінченко, М. П. Драгоманов ; упоряд. А. Жуковський. – Київ, 1994. – 286 с. – (Джерела з історії суспільно-політичного руху в Україні 19 – поч. 20 ст. ; Вип. 1).
У книзі вперше в повному обсязі подаються листи двох видатних культурно-освітніх діячів України другої половини XIX – початку XX ст. М. Драгоманова та Б. Грінченка, в яких в полемічній формі розкриваються їх погляди на різні проблеми українського національно-культурного відродження того часу. В них читач знайде багато цінних думок, які мають важливе значення і для сучасних процесів розбудови української державності. |
|
Листування Івана Франка та Михайла Драгоманова : до 150-річчя від дня народження Івана Франка / редкол.: І. Вакарчук, Я. Ісаєвич, Б. Якимович, О. Седляр [та ін.]. – Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – 560 с.
Подано повну збірку листів Івана Франка та Михайла Драгоманова (1877–1895) за виданням Комісії Західної України Всеукраїнської Академії Наук (Київ, 1928) зі збереженням авторської редакції. М. Драгоманов був ідейним натхненником радикальної молоді у Галичині і помітно вплинув на світогляд, громадську діяльність та наукові зацікавлення І. Франка у XIX ст. |
|
Драгоманов М. Листи до Івана Франка і інших. 1881–1888 / М. Драгоманов ; видав Іван Франко. – Львів : Накладом Укр.-рус. вид. спілки, 1906. – 277 с.
Представлено листування відомого українського публіциста, історика, філософа, економіста, літературознавця, фольклориста і громадського діяча Михайла Драгоманова. Укладачем і видавцем цієї книги виступив Іван Франко, він також написав передмову, де серед іншого розповів про своє листування із Драгомановим, що тривало із 1877 до 1895 року. Опубліковано листи Михайла Драгоманова до Івана Франка та інших громадських і політичних діячів, датовані 1881–1886 роками. Наприкінці видання вміщено перелік книг, виданих «Українсько-руською видавничою спілкою», зазначено їх ціну. Оригінал друкованого документу зберігається в НБУ ім. Ярослава Мудрого. |
|
|
Драгоманов М. Австро-руські спомини. 1867–1877 [Електронна] / Михайло Драгоманов. – Київ : Мультимедійне видавництво Стрельбицького, 2018. – Режим доступу: https://www.yakaboo.ua/ua/avstro-rus-ki-spomini-1867-1877-1605363.html#tab-attributes
Драгоманов М. П. Австро-руські спомини (1867–1877) / М. П. Драгоманов ; накладом І. Франка. – Львів : Друк. Т-ва ім.Т. Шевченка, 1889. – 150 с. – (Літературно-наукова бібліотека ; кн. 4).
«Австро-руські спомини» Михайла Драгоманова є добіркою текстів на дуже специфічну тему. Як зазначив сам автор у передмові, у спогадах мова йтиме про стосунки «з австрійськими русинами Галичини, Буковини й Угорщини». У додатку – листи Є. Желехівського до М. Драгоманова за 1872–1873 pp. Спогади М. Драгоманова друкувались окремими випусками у серії «Літературно-наукова бібліотека», що її видавав І. Франко. Примірник Одеської національної наукової бібліотеки – з приватної колекції Михайла Комарова (1844–1913), відомого українського бібліографа, етнографа, громадського діяча. |
Андрусяк Т. Шлях до свободи : Михайло Драгоманов про права людини / Т. Андрусяк. – Львів : Світ, 1998. – 192 с.
У монографії досліджуються погляди Михайла Драгоманова на права людини – проблему, надзвичайно актуальну для сучасного суспільства загалом і українськог – зокрема. Показані їх місце і роль у всій суспільно-політичній програмі мислителя, а також значення для національного та політичного визволення українського народу. У книзі також вміщено драгоманівський конституційний проект "Вільна Спілка", який передбачав закріплення прав і свобод людини, гарантій їх реалізації та захисту. Для науковців, викладачів і студентів вузів, усіх, хто цікавиться проблемами історії української правової та політичної думки, правами людини. |
|
Куца О. Михайло Драгоманов і розвиток української літератури у другій половині ХІХ століття / Ольга Куца. – Тернопіль : Підручники & посібники, 1995. – 224 с.
У монографії досліджуються ідейно-естетичні позиції українського політичного письменника Михайла Драгоманова, його вплив на розвиток українського літературного процесу у другій половині XIX століття. Розглядаються літературні взаємини з М. Старицьким, Оленою Пчілкою, І. Франком, М. Павликом, О. Кониським, Ом. Огоновським, Лесею Українкою. Для літературознавців, викладачів, студентів. |
|
Перші міжнародні драгомановські читання : 30 вереc. – 2 жовт. 2003 р. : матеріали. Вип. 1 / редкол.: В. П. Андрущенко, Г. І. Волинка, П. В. Дмитренко [та ін.] ; уклад.: Г. І. Волинка, В. П. Сергієнко, Л. Л. Макаренко. – Київ : НПУ, 2003. – 274 с. Перший випуск матеріалів вміщує статті, присвячені головним напрямам наукової, політичної, освітньої діяльності Михайла Петровича Драгоманова. |
|
Штрихи до наукового портрета Михайла Драгоманова : збірник наукових праць / відп. ред. Р. С. Міщук. – Київ : Наукова думка, 1991. – 248 с.
У збірнику, присвяченому 150-річчю від дня народження видатного вченого, мислителя і публіциста М. П. Драгоманова (1841–1895), фахівці з різних спеціальностей – літературознавства, фольклористики, історії України, права, філософії, журналістики, мовознавства, педагогіки – зробили першу спробу комплексного осмислення його наукового доробку. Збірник покликаний розірвати плівку забуття, догматичного тлумачення спадщини одного з найбільших світочів українства. Для гуманітаріїв, широкого кола поціновувачів вітчизняної науки і культури. |
Огляд підготувала І. В. Беновська
вересень 2021р.,19 джерел