Яскравий і самобутній талант Михайла Панасовича Стельмаха. Його творчість - зразок глибокої народності. Вона бере свій початок із землі, із пшеничного колоса, із дівочої усмішки, із вечірньої зорі та ясного місяця. Письменник закоханий в ніжність людської душі, в плоди людського діяння, в щедрість народного таланту.
Відчуття краси народної душі, розуміння дум і сподівань народу визначає магістральні шляхи творчості Михайла Стельмаха. Він розкрив красу людини, її розум, показав золото тих рук, що пахнуть сонцем і хлібом.
Романи, повісті та п’єси письменника перекладені на 34 мови народів світу і видані мільйонним тиражем. Вони стали невід’ємною частиною духовного життя кожної освіченої людини, джерелом естетичної насолоди та мірилом гуманізму, вселюдських ідеалів правди, добра і краси
Бібліографічний огляд літератури
Стельмах М.П. Правда і кривда [Текст] : (Марко Безсмертний): Роман / М. П. Стельмах. - К. : Дніпро, 1990. – 427 c. У романі відображено життя українського села наприкінці Великої Вітчизняної війни і в перші роки після неї. Сила цього твору насамперед у його безкомпромісній правдивості, у глибоко філософському осмисленні народного життя. Автор показав, як неймовірні труднощі, викликані війною й окупацією, ускладнюються згубними наслідками культу особи, презирливо-зневажливим ставленням до хлібороба і його потреб. |
|
Стельмах М.П. Хліб і сіль [Текст] : Роман / М. П. Стельмах. - К. : Дніпро, 1987. - 635 с. У романі відтворено широку картину життя українського села напередодні революції 1905 року. Автор правдиво зображує тяжке становище селянської бідноти, показує, як у боротьбі проти панів формувалася її свідомість. Справжнім героєм твору є народ з його болями і стражданнями, радощами і сподіваннями, нескореністю й вірою в краще майбутнє. М‘який задушевний ліризм, філософські роздуми, іскристий гумор, багата і розмаїта мова характерні для твору |
|
Стельмах М.П. Велика рідня [Текст] : Роман-хроніка / М. П. Стельмах. - К. : Дніпро, 1968. - 967 с. У романі відтворено життя подільського села над Бугом 20-30-х рр. у всій його складності і різномаїтості- в складному переплетінні класової боротьби, в особистих взаєминах героїв, у коханні.В центрі уваги автора- сільська родина Дмитра Горицвіта, людини трохи замкнутої, але чесної, прямої, хоч і нестримної, запальної у вчинках.Значне місце в книзі відведено боротьбі з німецькими загарбниками партизанського загону Дмитра Горицвіта. |
|
Стельмах М.П. Гуси-лебеді летять [Текст] : Повість / М. П. Стельмах. - К. : Веселка, 1966. - 159 с. “ Гуси-лебеді летять”-автобіографічна повість. І дорослі, і діти залюбки читають цей твір, відчуваючи величезну насолоду, як від хвилюючої казки, розказаної дідусем чи бабусею. Повість написана в лірично-поетичному ключі, її головним героєм є сам автор. Він добре знає життя і долю дітвори селянської бідноти минулих часів, знає дитячі мрії, психологію, уподобання і найтонші порухи дитячого серця. Повість оповита чарами дитячої романтики і піснею природи, сповнена світлої любові до землі і простих хліборобів, які вміли шанувати і добрих людей, і мовчазну скотину, і чесну працю, і святий хліб. |
|
Стельмах М.П. Чотири броди [Текст] : Роман / М. П. Стельмах. - К. : Дніпро, 1989. - 608 с. У романі видатного українського письменника відображено життя українського села від перших післяреволюційних років до Великої Вітчизняної війни. Це гімн красі і мудрості народу, його відданості рідній землі. Роман відзначений Державною премією УРСР імені Т.Г.Шевченка. |
|
Стельмах М.П. Щедрий вечір [Текст] : Повість / М. П. Стельмах. - Сімферополь : Таврія, 1986. - 144 с. - (Шкільна б-ка). Повість «Щедрий вечір»- продовження книжки видатного українського письменника «Гуси-лебеді летять», у якій , автор, розповідаючи про свої дитячі роки, дає розгорнуту картину нового соціалістичного життя на селі. По-дитячому безпосереднє, романтичне бачення світу поєднується у повісті з конкретно- історичним реальним змалюванням подій. Головний герой повісті-хлопчик Михайлик- одержує ґрунтовні задатки для того, щоб стати справжнім громадянином своєї Батьківщини. |
Підготувала Редьква М. В.