Володимиру Гнатюку -150: післяслово до конференції в ТНПУВолодимиру Гнатюку - 150:
післяслово
до конференції в ТНПУ
 
 
 
До 9 травня 2021 року знала про Володимира Гнатюка доволі поверхово. Однак все тече, все змінюється...

Конференція, присвячена 150-літтю ювіляра, показала, яка потужна постать народилася в невеличкому селі Велеснів, що на Тернопільщині.

Л.Назаревич
Завдяки цікавезним доповідям Миколи Мушинки, Павла Гриценка, Миколи Жулинського, Лесі Мушкетик відкрила для себе в особі патрона ТНПУ не тільки етнографа та фольклориста, а й непересічну особистість, науковця, редактора, літературознавця, мовознавця.
Досі відгукується інформація, яку почула від Мар’яни і Зоряни Лановиків про європеїзм світогляду В. Гнатюка: «Стерти ім’я Володимира Гнатюка – це стерти історію!», «Плекаймо історію, щоби ніхто не посмів сказати: «Нет такой истории!»
Розповідь, факти в цифрах (В.Гнатюк зібрав 4000 пісень і 10 000 усних жанрів), цитати, співаночки, тости у виконанні Миколи Дмитренка (Микола Дмитренко) заохотили глибше вивчати біографію, без перебільшення, геніального вченого. Повіяло теплом і добром від знайомства з паном Миколою Костянтиновичем.
Було цікаво слухати Володимира Міська, Івана Зуляка, Василя Зеленчука, Ірину Федорів, Іванну Стеф’юк та ін.
А подорож на батьківщину ювіляра залишиться в моєму серці назавжди, вона нагадуватиме про себе чардашем, лемківськими співаночками, мальованими тарелями, тими двома оригінальними прижиттєвими світлинами Тараса Шевченка і щирою гостиною.
І ще є образ, який живе в моїх думках з часу зустрічі, – Романа Черемшинська. Уявіть – маленька, дрібненька жінка, трішки подібна на біленьку кульбабку, з таким трепетом, любов’ю і шаною говорила про свого земляка, про Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка, виплеканий руками і серцем свого брата Остапа, що хотілося, аби та розмова-таїна тривала якнайдовше. Спробую вплести у свій спогад те, що найбільше закарбувалося.
✓ У день, коли хрестили Володимира Гнатюка, він верещав так, що священник сказав: «Своїм голосом дитина повідомляє: у світ прийшла велика людина».
✓ Хлопчик навчився читати в 5 років.
✓ Записував у зошит різні народні оповідки, які розповідали йому селяни. 100 таких перлин вислав Іванові Франку.
✓ Він мав феноменальну пам’ять: міг дослівно переказати казку, почуту кілька днів тому. Шанував людей, які без освіти могли безупинно (мало не 24 години) переказувати різні історії з життя, співати, декламувати напам‘ять чималі тексти. Його принцип був таким: «Збирай зерко до зірка і буде мірка. Один троха, другий троха – то на язиці нічого не значить, але в світі потрібне буде».
✓У Станіславській вищій гімназії познайомився зі своєю майбутньою дружиною Оленою Мальковською. Любив її ніжно все життя.
В музеї є альбом (щоденник), який Володимир презентував коханій.
Ще до одруження в тому щоденнику в одну безсонну ніч він написав: «Чи знайду я колись щастя?».
У день одруження додав: «Знайшов щастя!». Сентиментально ж!
✓ Навчався на філософському факультеті Львівського університету, де поряд із І.Франком та М.Грушевським активно працював.
✓ Укладав альманах та організовував ювілейний концерт до 20-літньої літературної діяльності І. Франка. Запрошував Олену Пчілку, Бориса Грінченка, Михайла Коцюбинського, Соломію Крушельницьку, Миколу Лисенка, однак вони не змогли приїхати. На концерті був Станіслав Людкевич, Олександр Мишуга, Модест Менцинський та багато українських письменників того часу.
✓ Батько Гнатюка Михайло був добрим ткачем. Він у деталях розповів синові про ткацький верстат. У 1895 р. вийшла праця «Ткацтво у східній Галичині».
✓ У 1896 році вийшла збірка «Лірники». Її визнав Філарет Колесса, зауваживши, що матеріалам нема рівних.
✓ Був Гнатюк у 6 експедиціях.

Вкладав свої кошти в наукові дослідження. Під час останньої експедиції в 1903 р. Володимира не впустили ночувати до будівлі, вважаючи його шпіоном. Чоловік потрапив під зливу, перемерз, застудився, внаслідок цього до нього повернулася хвороба дитинства: туберкульоз, додався ревматизм й астма, які мучили його 23 роки.

Важливо пам’ятати!

• Володимир Гнатюк – академік, якого одночасно визнали чотири Академії наук: у Петербурзі, Відні, Празі, Гельсінкі!

Він комунікував із вченими всього світу.
• Агатангел Кримський, Леся Українка, Михайло Драгоманов, Михайло Грушевський, Іван Франко, Василь Стефаник, Марко Черемшина, Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич, Соломія Крушельницька, Богдан Лепкий, Федір Вовк, Фларет Колесса підтримували дружні стосунки з Володимиром Гнатюком, дослухалися до його порад, вчилися в нього, захоплювалися його ерудицією.
• Завдяки кропіткій дослідницькій праці Миколи Мушинки в архівах Львова, бібліотеках ім’я Володимира Гнатюка не забулося. У пана Миколи зберігається портрет академіка, який написав сам Михайло Бойчук! Скоро вийде монографія, присвячена видатному науковцю.
• Завдяки В. Гнатюку маємо переклади фінського епосу "Калевала", арабські казки "Тисяча й одна ніч", німецькі "Казки братів Грімм".
• Володимир Гнатюк видав три томи "Коломийок", "Гаївки", "Колядки і щедрівки".
• «Камінну душу» Гната Хоткевича треба конче перечитати

В.Гнатюк ділився з письменником цікавинками про гуцулів, їхній побут, вияв почуттів, емоцій, пристрасті. 
• Без консультацій Володимира Гнатюка не було б «Тіней забутих предків».
• Про суд над видавцем Фридрихом Краусом і Володимиром Гнатюком, де був присутній сам Зиґмунд Фройд цікаво було б довідатися більше.

Треба сказати, що в ІІ половині ХІХ ст. тема етнографії, зокрема еротичний фольклор, набула популярності. Фридрих Краус виявив неабиякий інтерес до фольклору всіх народів, тому для наукових цілей видавав тексти з усіх куточків світу.
У збірнику «Криптадія», що виходив у Німеччині та Франції, було зібрано
- слов’янський,
- австрійський,
- англійський,
- шотландський,
- шведський
сороміцький фольклор.
У 6 томі «Антропофітеї» вийшло дослідження В.Гнатюка про весільні сороміцькі пісні під назвою «Комора». Крім того, вийшли «Додатки» до «Антропофітеї», редактором і упорядником двох томів, де помістилося більш ніж 1000 фольклорних текстів, транскрибованих латинкою був Володимир Гнатюк. Туди ввійшли коломийки, оповіді, анекдоти, оповідання.

Ідеї Володимира Гнатюка є актуальними! Наше майбутнє залежить від того, наскільки добре ми будемо пам’ятати історію!
Спасибі організатором Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю "Володимир Гнатюк у європейському науковому просторі (до 150-річчя від дня народження видатного вченого)".

щира подяка Зоряні Лановик і Мар’яні Лановик
Щира подяка Зоряні Лановик і Мар’яні Лановик
Особлива та щира подяка Зоряні Лановик і Мар’яні Лановик за увагу до деталей, за слушні акценти на суспільно-значущому, за мегаважливу роботу на ниві української науки та культури.


Випускниця ТНПУ
Опубліковано на сайті ТНПУ ім. В. Гнатюка
18.05.2021
 

Ресурси ТНПУ

Міністерство освіти і науки України

Всеукраїнські ресурси

Світові бази даних

Наукометрія

Бібліотеки України