Наукова бібліотека ТНПУ - Ласкаво просимо на головну сторінку

Традиції козацького літописання
в контексті розвитку української історіографії
(до 350–річчя з дня народження Самійла Васильовича Величка,
українського козацького літописця)

Козацькі літописні джерела XVII – початку XVIII століття – винятково цікава й засадничо важлива частина національної історичної спадщини українського народу, концептуально й наративно означений блок історико-літературних творів, що лягли в основу формування української історичної науки. Аналізуючи козацькі літописи, не можна оминути увагою твори Самовидця, Григорія Грабянки, Густиський, Львівський, Острозький літописи й інші джерела, що є визначними пам’ятками вітчизняної історико-філософської думки. Проте очевидним є той факт, що з-поміж названих літописців козацької України особливе місце в історії відведено Самійлові Величку, 350-ліття від дня народження якого відзначаємо цьогоріч.

«Самійло Величко… згорів у сутінках XVIII ст.., але його думки, його віра й натхнення лишилися навіки. Вони пройшли крізь спопеляючі хвилі часу як дорогий нетлінний скарб. І цього вже досить, бо коли твір несе в собі «велику музику», як писав свого часу Василь Стефаник, він гідний свого призначення»

/В. Шевчук. Самійло Величко та його літопис // Літопис. Т. 1. – С. 21/

«Художній світ Панаса Мирного»
(100 років з дня смерті Панаса Мирного – українського прозаїка, драматурга )

Мій ти краю, моя ненько,
Моя Україно!
Люблю тебе, не тією
Любовію сина
Покірною, що радіє
До всього свойого,
Чи то добре,чи лихо то,
А любить готово;
Не гарячим своїм серцем,
Що ти доглядала,
В самоті навчала.
Панас Мирний

Майже півстоліття Панас Мирний збагачував золотий фонд української культури соціально-психологічними романами, повістями, оповіданнями, працював на відродження українського народу, піднесення його гідності й національної гордості, утвердження й збагачення української мови як мови нації.

Ми всі одна сім'я,

Єдина ми родина –
Мільйони різних «Я»,
А разом – Україна!

22 січня 1919 року – було підписано Акт злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Саме цю дату щороку відзначають як День Соборності України.
«Однині во єдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина, і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня республіка», – йшлося в Універсалі Директорії УНР.
Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України – Хусті. Це була наймасовіша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців – понад 30 тисяч учасників.

Новаторство Миколи Лукаша
в історії українського художнього перекладу
(100 років від дня народження українського перекладача і лінгвіста,
політолога, дослідника творів світової літератури)

M Lukash

Народившись німим, опанувати десятки мов, самотужки реконструювати давню українську, перекладати те, що, здавалося б, не підлягає перекладу, створити словник української лайки та усе життя бути в опозиції до лицемірної влади: усе це – легендарний перекладач Микола Лукаш.

Історична проза Юліана Опільського
(135 років від дня народження тернопільського письменника,
майстра історичної прози, філолога, педагога)

Бібліотека історичної прози не може бути повною без творів Юліана Опільського. Під таким псевдонімом увійшов в історію української літератури гімназійний учитель Юрій Львович Рудницький.
Тернополянин з народження, Юрій Рудницький обрав собі псевдонім на честь рідного краю – від Опілля, мальовничого куточка на Тернопільщині, поміж Золотою Липою та Стрипою.
Одна з вулиць м. Тернополя носить тепер ім’я Юліана Опільського. На будинку в Тернополі на вул. Камінній, де проживала сім'я Рудницьких, в 1989 році встановлено меморіальну дошку.

11 листопада 2019 року в читальній залі суспільної літератури наукової бібліотеки ТНПУ імені Володимира Гнатюка відбулася ІІІ науково-практична студентська конференція на тему: "Дослідження особливостей різних видів і аспектів страхування".

9lystopadmova1 День української писемності та мови щорічно відзначається в Україні 9 листопада. Це свято було встановлено указом президента України Леоніда Кучми в 1997 році на честь українського літописця преподобного Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Також з 2000 року в цей день в прямому ефірі «Українського радіо» транслюють «Диктант національної єдності», який може написати будь-який бажаючий.