Спадщина  Антона Макаренка в контексті сучасності
(130 років від дня народження)

 Makarenko

   Наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми.
Антон Семенович Макаренко

 

  Дослідники писали, що це видатний радянський педагог і письменник. Що «Макаренко створив наукову методику виховної роботи з дитячим колективом, поєднання навчання з продуктивною працею, моральним, фізичним і естетичним вихованням».
  Безумовно, красиві слова, але не було зрозуміло, як педагогу вдалося з підлітків, які переступили Закон, виховати активних членів нового суспільства. Просто гарних і добрих людей.
  Що ж було такого у Макаренка, що сучасні педагоги не можуть розпізнати?

   Народився Антон Семенович Макаренко 1 березня (13 березня за новим стилем) 1888 року в містечку Білопілля Сумської області в родині робітника залізничних майстерень Південної залізниці.
  В 1895 році маленький Антон вступає у двокласне училище у Білопіллі. Ріс хворобливим, золотушним хлопчиком. Хронічна нежить. Тому ніс у нього був трохи набряклий і червонястий, що дитину, а потім і молоду людину дуже засмучувало. Носив постійно окуляри, бо без них нічого не бачив.
  Батько Макаренка, Семен Григорович, хоча і не мав систематичної освіти, але був грамотною людиною, виписував газету «Биржевые ведомости». І популярний на той час ілюстрований журнал «Нива» та літературні додатки до нього. І все це уважно прочитував. І хоча особливих грошей не було, але намагався своїм дітям дати освіту.
 Коли Антон пішов до школи, то він йому сказав: – Вчись на п`ятірки. Четвірка, це вже погано, не принось.
   За спогадами брата, Антон вчився на відмінно, мав колосальну пам`ять, все прочитане запам`ятовував. Завжди був з книгою: Ключевського, Платонова, Костомарова, Мілюкова, Грушевського, Шильдера, Історію Риму та Французької революції, – це все він прочитав і знав.
  Після закінчення міського 4-класного училища в Кременчуку Антон поступив на однорічні педагогічні курси і в 1905 році їх закінчив. Як пишеться в Свідоцтві: «… підлягав у педагогічній раді означеного училища скороченому екзамену і, витримавши їх дуже добре, удостоєний звання вчителя початкових училищ з правом викладання в сільських двокласних училищах Міністерства Народної Освіти й навчання церковних співів».
  Так Антон Макаренко цілком випадково, зважаючи на сімейні обставини, став «вчителем училищ з правом викладання й навчання церковних співів».
  Він служить вчителем двокласного залізничного училища Міністерства народної освіти в Крюкові. Одержує 47 карбованців 50 копійок на місяць. Йому 17 років і життя прекрасне, бо молодість завжди прекрасна!
  Антон почав зустрічатися з попадею, Єлизаветою Федорівною, дружиною священика, який викладав Закон Божий у залізничному училищі. Вона була років на вісім старша за Антона. Зчинився скандал. Батько наказав Антону припините це, не ганьбити сім`ю, він відмовився і був з цією жінкою у цивільному шлюбі до 1925 року. Так син із батьком і не помирилися до самої смерті Семена Григоровича у 1916 році.
  До того ж Антон не вірив у силу революційних перетворень, вважав, що потрібно втілювати у життя демократичну програму і все буде гаразд у державі. Тому можна зробити висновок, що Антон Макаренко не поділяв погляди більшовиків і радянська література про це, зрозуміло, мовчала. Те, що розповідали деякі радянські дослідники про життя Антона Макаренка того часу, звичайне перебільшення.       
  Після нетривалого завідування 2-м початковим училищем у Полтаві його призначають завідувачем дитячою трудовою колонією, якій потім присвоїли ім`я Максима Горького. Йому 32 роки і це перша в його житті така відповідальна і незвичайна посада.
  Чому його призначили саме на цю посаду? Я думаю, що у радянській владі тоді не вистачало кадрів, а тут підвернувся молодий, освічений вчитель. За плечима 15 років безперервного педагогічного стажу, є певний досвід, чому б не спробувати?
  З моменту призначення Макаренка у 1920 році директором трудової колонії для неповнолітніх правопорушників і до 1935 року, коли він написав заяву про звільнення з посади директора дитячої трудової комуни ОДПУ ім. Ф.Е. Дзержинського, він цілих 15 років провадив свій унікальний експеримент, втілював у життя свою систему, яка тепер записана золотими літерами у світову педагогіку.
  Його досвід, його система мали великий розголос у країні, а потім і у всій Європі. Існує фінська система перевиховання, в Данії теж пішли по шляху, вказаному Макаренком, в Німеччині, в місті Марбурзі, існує ціла лабораторія, яка вивчає досвід Антона Семеновича. В педагогіці це справжній революційний метод. Але, на жаль, самому Макаренку прийшлося дуже важко, на нього весь час писали доноси. І йому довелося покінчити з педагогічною практикою, перейти працювати помічником начальника Відділу трудових колоній НКВС УРСР, а потім і цю роботу кинути і переїхати, з допомогою Максима Горького, до Москви. Займався там літературною працею.
  А тепер про саму систему Макаренка, його метод, який виокремив його з рядів багатьох педагогів. Після смерті Антона Семеновича її, тобто систему, ніхто не зміг повторити. Багато педагогів намагалися йти цим шляхом, але у повному обсязі відновити її ніхто не зміг. Хоча окремі елементи створеної ним системи використовуються і до сьогодні.
  Тепер зрозуміло, чому після Макаренка ніхто не міг повторити його метод. Як можна насаджувати хоча б елементи ринкових відносин у країні, яка знищила мільйони селян? Дивує інше, що на протязі 15 років Антон Семенович Макаренко неухильно проводив свій експеримент. Біла ворона в радянській педагогіці. Так і залишається незрозумілим, що ж він такого зробив, що став відомим на весь світ?
  А виявляється, ось що! Створив умови для існування колективу, дав їм у руки зброю: ринкові відносини, а далі, хлопці і дівчата, самі керуйте!
  І хлопці і дівчата зажили власним життям. Ось в чому видатна заслуга Антона Семеновича Макаренка.
  Дітям, які пройшли через його руки, а це десь більше трьох тисяч, він зумів повернути дитинство і дати путівку в життя. Коли він помер, то його учні злетілися з усієї країни на похорон свого духовного батька і вчителя. І це була йому найкраща подяка за все те, що він зробив у своєму недовгому житті.

 

Бібліографічний огляд літератури

 

 8

   Макаренко А. С.  Твори : в 7 т. / А. С. Макаренко. – Київ : Радянська школа, 1953–1955.

 

   У цьому виданні творів вміщені всі художні і педагогічні твори, оповідання, нариси, статті та інші матеріали, опубліковані в пресі.

Т. 1.  Педагогічна поема. – 1953. – 710 с.
Т. 2.  Марш 30 року : повість ; ФД-1 : повість ; Мажор : п'єса. – 1953. – 450 с.
Т. 3.  Прапори на баштах : повість. – 1954. – 466 с.
Т. 4.  Книга для батьків ; Лекції про виховання дітей ; Виступи з питань сімейного виховання. – 1954. – 523 с.
Т. 5.  Загальні питання теорії педагогіки ; Виховання в радянській школі. – 1954. – 484 с.
Т. 6.  Честь : повість ; Справжній характер ; Командировка : літературні сценарії. – 1955. – 422 с.
Т. 7.  Оповідання і нариси ; Статті про літературу і рецензії ; Листування з О. М. Горьким. – 1955. – 499 с.

1

   Макаренко А. С.  Методика виховної роботи / А. С. Макаренко. – Київ : Радянська школа, 1990. – 366 с.

 

   До книги ввійшли педагогічні праці А. С. Макаренка з питань теорії і методики організації виховного процесу в школі та з проблем виховання дітей в сім’ї.
  Для керівників, вчителів і вихователів загальноосвітніх шкіл, студентів педвузів.

2

   Беляев В. И.  Педагогика А. С. Макаренко: традиции и новаторство / В. И. Беляев. – Москва : Изд-во МНЭПУ, 2000. – 224 с.

 

   У монографії нестандартність дослідження полягає в інноваційному методологічному підході до розкриття теоретичних основ новаторською педагогічної концепції А. С. Макаренка.
  На основі методологічного алгоритму, розробленого і застосованого в дослідженні, виявляються традиційні і новаторські підходи в педагогіці і визначається перспективність використання основних компонентів у вирішенні сучасних виховних та освітніх проблем.
  Монографія призначена для педагогів-науковців, викладачів і студентів педагогічних і гуманітарних вузів, працівників сфери освіти.

3

   Антон Семенович Макаренко : життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях / упоряд.: П. Г. Лисенко, І. С. Убийвовк. – Вид. 2-ге переробл. і допов. – Київ : Радянська школа, 1978. – 160 с.

 

  Посібник у світлинах та малюнках розкриває життя видатного педагога, самовідданого борця за нову людину у суспільстві. Вчителі, вихователі, батьки у творчості Макаренка вбачають відповідь на найважливіші питання педагогіки, психології, етики.
  Книга призначена для використання в школі, в позашкільних закладах, педагогічних вузах і училищах.

4

   Педагогічна спадщина А. С. Макаренка та В. О. Сухомлинського: історія та сучасність : матеріали обласних педагогічних читань, 15 березня 2013 р. / редкол.: В. В. Кузьменко, Н. В. Слюсаренко, І. В. Воскова. – Херсон : Херсонська академія неперервної освіти, 2013. – 155 с.

 

  Видання містить матеріали обласних педагогічних читань. У статях розглянуто використання ідей і досвіду видатних педагогів ХХ століття в діяльності сучасних педагогів, навчальних закладів.

5

   Спадщина А. С. Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності: 1991–2008 рр. : до 120-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / упоряд.: І. О. Іванова, Т. В. Лога ; вступ. ст. А. В. Ткаченко ; наук. ред.: П. І. Рогова, А. М. Доркену. – Київ : ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, 2008. – 182 с. – (Видатні педагоги світу ; вип. 4).

 

  Даний біобібліографічний покажчик із серії «Видатні педагоги світу», присвячено життю і педагогічній діяльності Антона Семеновича Макаренка (1888–1939) – видатного педагога-гуманіста, класика світової педагогіки ХХ століття, письменника, організатора і керівника колонії для неповнолітніх правопорушників й безпритульних, творця нової методики виховної роботи з дитячим колективом.
  У покажчику представлено бібліографію праць А. С. Макаренка, що видані з 80-х років ХХ століття до 2008 року та дослідження вітчизняних і зарубіжних учених про життя й діяльність великого педагога-новатора, його педагогічну спадщину, що вийшли на традиційних та електронних носіях впродовж 1991–2008 рр. в Україні та світі.
  Покажчик рекомендовано науково-педагогічним і педагогічним кадрам, аспірантам, студентам, бібліотечним працівникам, усім, кого цікавить життя та педагогічні погляди А. С. Макаренка.

6

   Хиллиг Г.  В поисках истинного Макаренко = Unterwegs zum wahren Makarenko : русскоязычные публикации : 1976–2014 / Гётц Хиллиг. – Полтава : Шевченко Р. В., 2014. – 776 с.

 

  Ця книга об'єднує російськомовні публікації марбурзького вченого за 1976-2014 роки: статті та брошури на різні теми, написані в процесі дослідження життя і творчості відомого радянського педагога і письменника A. С. Макаренка. До 1987 року такі матеріали нерадянського автора, якщо тільки він не був членом компартії, російською мовою, зі зрозумілих причин, могли бути видані виключно на Заході і лише потім – в Радянському Союзі, в Росії і в Україні. Зібрані в цій книзі тексти стають доступними широкому колу читачів в Україні і за її межами, а також і для майбутніх поколінь. Таким чином, видання цієї праці в Полтавському національному педагогічному університеті імені B. Г. Короленка буде не просто даниною поваги до діяльності Макаренка, але відкриє важливі перспективи співпраці між західною школою макаренкознавства і вітчизняною.
  Для педагогів вищої та середньої школи, а також вчених, докторантів, аспірантів і студентів, які досліджують наукову спадщину А. С. Макаренка.

7

   Ярмаченко М. Д.  Сучасність педагогічної спадщини А. С. Макаренка : до 100-річчя з дня народження / М. Д. Ярмаченко. – Київ : Знання, 1988. – 48 с.

 

  У виданні висвітлюються положення педагогічної спадщини А. С. Макаренка, розкривається кращий досвід їх творчого використання у практиці сучасної школи.
  Розраховано на лекторів, пропагандистів, учителів та широке коло читачів.

Підготувала
І. В. Беновська (14 дж.)
березень 2018 р.

Додати коментар


Ресурси ТНПУ

Міністерство освіти і науки України

Всеукраїнські ресурси

Світові бази даних

Наукометрія

Бібліотеки України