Нечуй Левицький І2Співець душі народної
(до 180-річчя від дня народження І. C. Нечуя-Левицького)

 

Яка прекрасна мова!
Читав – наче погожу воду у спеку пив.
Яке знання народних звичаїв, народного життя!»
(М. Коцюбинський).

   

    Народився 25 листопада 1838 року в м. Стеблеві Київської губернії, в сім’ї сільського священика.
    Навчався у сільській школі, в 1847 році вступив у Богуславське духовне училище, яке закінчив у 1853 році і в якому викладав.
    У 1853 році І. Левицький вступив до Київської духовної семінарії. Закінчивши семінарію, рік хворів, а потім деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем.

   У 1861 році вступив до Київської духовної академії, яку закінчив у 1865 році. Отримав призначення і працював учителем російської словесності в Полтавській духовній семінарії, потім у гімназіях Каліша (1866–1867 рр.), Седлеце (1867–1872 рр.), Кишинева (з 1873 р.). Одночасно з педагогічною діяльністю починає писати.
    З 1873 року працює у Кишинівській чоловічій гімназії викладачем російської словесності, де очолює гурток прогресивно настроєних учителів. Потрапляє під таємний нагляд жандармерії.
    1885 року І.Нечуй-Левицький йде у відставку й перебирається до Києва, де присвячує себе винятково літературній праці. До кінця життя І. Левицький жив у злиднях. Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер самотнім 2 квітня 1918 року.
Похований на Байковому кладовищі.
    Основні твори: романи «Причепа», «Хмари», «Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський», повісті «Дві московки», «Микола Джеря», «Запорожці», «Кайдашева сім’я».

 

Інформаційно-бібліографічний відділ

Інформаційний огляд літератури

 

 1

   Нечуй-Левицький І. С. Твори : в 2 т. Т. 1. / І. С. Нечуй-Левицький. – Київ : Дніпро, 1977. – 517 с.

 

    До першого тому увійшли повісті «Дві московки», «Микола Джеря», «Бурлачка», «Кайдашева сім’я», оповідання «Баба Параска та баба Палажка». Це справжня енциклопедія народного соціального побуту, що постає у виразних описах, у рельєфних людських характерах. Повісті й оповідання – це найбільш вагома й класично закінчена сторінка його творчості.

 

    Нечуй-Левицький І. С. Твори : в 2 т. Т. 2. / І. С. Нечуй-Левицький. – Київ : Дніпро, 1977. – 490 с.


    До другого тому увійшли повість «Старосвітські батюшки та матушки», оповідання «Афонський пройдисвіт», «Київські прохачі», нариси та легенди, які рокривають правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної сільської верхівки.

 2

   Нечуй-Левицький І. С. Бурлачка : повість / І. С. Нечуй-Левицький ; іл. М. Компанець. – Київ : Дніпро, 1983. – 205 с.

 

    У повісті видатного українського письменника (1838–1918) змальовано тяжкі умови життя і жорстоку експлуатацію селян-заробітчан на капіталістичному виробництві. В центрі твору – образ селянської дівчини, її особиста драма.

3

   Нечуй-Левицький І. С. Запорожці : казка / І. С. Нечуй-Левицький ; худож.-оформл. І. В. Осипов. – Харків : Фоліо, 2007. – 319 с. – (Українська класика). – Зміст: Запорожці ; Гетьман Іван Виговський.


    У творчій спадщині Івана Нечуя-Левицького значне місце посідають історичні твори. Славному героїчному минулому українського народу присвячено романтичну казку «Запорожці», хвилюючу повість про вільну козацьку державу – Запорозьку Січ. Письменник переносить Січ у зачарований казковий світ під дніпровськими порогами, звеличує січове козацьке лицарство, що навічно залишилося у пам’яті народній.
    У романі «Гетьман Іван Виговський» відтворено один з найдраматичніших періодів в історії України за часів після смерті Богдана Хмельницького. Герой роману Іван Виговський, безсумнівно, особистість складна і неоднозначна. Вболіваючи за долю України, він все ж таки свої особисті амбіції ставив вище інтересів держави, і, зрештою, влада для нього стала дорожчою за Батьківщину...

4

    Нечуй-Левицький І. С. Князь Єремія Вишневецький : [роман] : для середнього шкільного віку / Іван Нечуй-Левицький. – Вид 2-ге, без змін. – Київ : Національний книжковий проект, 2011. – 256 с. – (Україна крізь віки)


    У цьому виданні класика української літератури І.  С. Нечуя-Ле- вицького вміщено історичний роман «Князь Єремія Вишневецький». Спираючись на літописні джерела, праці тогочасних істориків і фольклор, нерідко полемізуючи з поширеними версіями козаччини, письменник зумів створити цікаві і в чомусь нетрадиційні образи історичних діячів – Вишневецького, Хмельницького та ін., художньо дослідити проблеми псевдопатріотизму родовитої шляхти, її непростих взаємин із власним народом.

5

   Нечуй-Левицький І. С. Кайдашева сім'я ; Гетьман Іван Виговський / Іван Нечуй-Левицький. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2011. – 414 с. – (Шедеври на всі часи)


    До книги відомого українського письменника-реаліста Івана Нечуя-Левицького увійшли повісті «Кайдашева сім’я» та «Гетьман Іван Виговський.
    Перед читачем постає низка яскравих персонажів: забобонний Кайдаш, чванлива й пихата Кайдашиха, бриклива Мотря, понурий Карпо, доброзичливі Лаврін та Мелашка. Книга зачаровує непідробним гумором, веселими й дотепними діалогами, чудовими пейзажами та сценами щирого кохання.
    В історичній повісті «Гетьман Іван Виговський» автор звертається до найцікавішого періоду української історії – до періоду козацтва. Хронологія твору охоплює події від 1654 до 1664 року (від Переяславської ради, яка стала початком трагічного союзу України з Російською імперією). Образ історичного персонажа Івана Виговського вийшов дещо неоднозначним. Головний герой постає в ролі хитрого і обережного воєводи, що упевнено й безпомилково підіймається по кар’єрних сходах, а після смерті Богдана Хмельницького фактично бере правління країною в свої руки. Як його гетьманство вплинуло на хід історії – розповідається на сторінках роману.

6

   Нечуй-Левицький І. С. Над Чорним морем : роман / Іван Нечуй-Левицький ; [худож.-оформ. Б. П. Бублик, В. А. Мурликін]. – Харків : Фоліо, 2008. – 219 с. – (Українська класика)


    У романі «Над Чорним морем» відомий український письменник Іван Нечуй-Левицький звертається до теми української інтелігенції, відкривши нову сторінку в українській прозі. Автор змальовує людей широких, прогресивних поглядів, що своєю гуманною просвітницькою діяльністю відкривали народу перспективи нового, вільного і розумного буття. Такими, насамперед, є Саня Навроцька й Віктор Комашко, герої роману, справжні подвижники, вірні раз і назавжди обраному шляху, що став їхнім життям.

7

   Нечуй-Левицький І. Повісті / І. С. Нечуй-Левицький ; ред. С. Коба. – Київ : Дніпро, 2001. – 428 с.


    До книжки класика української літератури, видатного письменника-демократа ввійшли повісті «Микола Джеря», «Бурлачка» та «Кайдашева сім’я», які є яскравим взірцем соціально-побутової прози.

8

   Нечуй-Левицький І. Хмари : повість / Іван Нечуй-Левицький. – Київ : Знання, 2016. – 367 с. – (Класна література ; № 3)

 

    Головні герої повісті Івана Нечуя-Левицького“Хмари” – студенти, а з часом – професори Київської духовної академії та університету, їхні діти. Зі сторінок книги постають яскраві картини їхнього повсякденного життя: навчання, мрії, зустрічі, вечірки, дискусії, танці, залицяння, одруження тощо. Повість приваблює динамічним сюжетом, колоритною мовою, блискучим знанням народних звичаїв, мальовничими описами Києва та інших куточків України, вірою героїв у майбутнє і дає можливість читачеві краще зорієнтуватися в історії України, зблизька побачити, як і чим жила молодь того часу.

9

   Власенко В. О. Художня майстерність І. С. Нечуя-Левицького / В. О. Власенко. – Київ : Радянська школа, 1969. – 184 с.

 

    У книжці дається ідейно-художній аналіз творів І С. Нечуя-Левицького. Автор докладно розглядає повісті «Микола Джеря», «Кайдашева сім'я», «Бурлачка», гумористичні оповідання. Значне місце відведено також творам з життя інтелігенції та творам, у яких письменник викриває духовенство. В центрі дослідження – своєрідність художньої манери І. С. Нечуя-Левицького.

10

   Калинчук А. М. Історичні романи І. Нечуя-Левицького: особливості поетики / Алла Калинчук ; Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка HAH України. – Київ : Четверта хвиля, 2012. – 164 с.


    У монографії вперше цілісно проаналізовано романи «Князь Єремія Вишневенький» (1897 р.) та «Гетьман Іван Виговський» (1899 р.) І. Нечуя-Левицького (обидва твори вперше було надруковано 1991 р.), осмислено їх художню вартість у витворенні культури письма української історичної прози (акцептовано увагу на таких аспектах поетики історичних романів письменника, як аналіз їх творчого формування, тематичного кола, авторської позиції та засобів її вираження, сюжетно-композиційної своєрідності, художнього хронотопу, майстерності характеротворення й мистецтва деталі, арсеналу художніх прийомів у змалюванні пейзажів, портретів, інтер'єрів тощо). Поетика історичних романів Нечуя-Левицького досліджується в посутніх зв'язках із творчістю його попередників і сучасників, які виступали у жанрі історичної прози XIX ст.

11

   Крутікова Н. Є. Творчість І. С. Нечуя-Левицького : статті та матеріали / Н. Є. Крутікова. – Київ : Вид-во АНУ, 1961. – 248 с.


   В праці розкривається своєрідність художньої манери видатного українського письменника І. С. Нечуя-Левицького, висвітлюються становлення реалізму в його творчості і його зв'язки з російською та українською демократичною літературою. Публікуються нові архівні дані про життя і діяльність письменника.

12

   Походзіло М. У. Іван Нечуй-Левицький / М. У. Походзіло. – Вид. 2-ге, переробл. і допов. – Київ : Дніпро, 1966. – 128 с. – (Літературний портрет)


   У цій книзі висвітлено життєвий і творчий шлях видатного дожовтневого письменника І. С. Нечуя-Левицького, його світогляд, проаналізовано найважливіші прозові та драматичні твори. Зокрема докладно розглядаються твори, передбачені програмою з української літератури для середньої школи та педагогічних вузів.

 13

   Омельченко В. І. Живописець слова : до 130-річчя від дня народження І. С. Нечуя-Левицького / В. І. Омельченко. – Київ : Знання, 1968. – 48 с.


    Ім'я І. С. Нечуя-Левицького стоїть в ряду з іменами найвидатніших творців українського реалістичного красного письменства. При всій суперечливості світогляду письменника, зумовленій складністю суспільно-політичного життя та ідейно-теоретичної боротьби в 70–90-х роках минулого століття, демократизм Нечуя-Левицького завжди виступав на першому плані.
    У брошурі докладно розглядається творчість класика української літератури, розкриваються особливості стилю письменника, аналізуються його твори в єдності змісту і форми.

 14

   Тараненко М. П. І. С. Нечуй-Левицький : семінарій / М. П. Тараненко. – Київ : Вища школа, 1984. – 184 с.

 

    Книжка містить огляд критичної літератури про життя і творчість видатного прозаїка-реаліста другої половини XIX ст. І. С. Нечуя-Левицького від перших згадок і відгуків про його твори у пресі до літературознавчих досліджень наших днів. Подано біографічну довідку про життєвий і творчий шлях письменника, який знаменував цілий етап у розвитку української прози минулого століття. Читач знайде у книжці список основних видань творів класика, найважливіших критичних і літературознавчих праць про його життя і творчість, а також рекомендовану тематику семінарських доповідей.

 

 Підготувала Н. В. Галіцька
листопад 2018 р., 14 джерел.

Додати коментар


Ресурси ТНПУ

Міністерство освіти і науки України

Всеукраїнські ресурси

Світові бази даних

Наукометрія

Бібліотеки України