Наукова бібліотека ТНПУ — «Як тобі, жінко, у цьому світі?» (160 років від дня народження Ольги Кобилянської (1863–1942) – української модерністської письменниці, ранньої учасниці жіночого руху)

«Як тобі, жінко, у цьому світі?»

(160 років від дня народження Ольги Кобилянської

(1863–1942) –

української модерністської письменниці,

ранньої учасниці жіночого руху)

«Ми й сьогодні приходимо до творчості Кобилянської по естетичну насолоду і знання жіночого характеру, адже ж вона створила цілу енциклопедію жіночої душі»

(С. Павличко).

Ольга Юліанівна Кобилянська народилася 27 листопада 1863 р. у м. Гура-Гумора в Південній Буковині (нині м. Гура-Гуморулуй у Румунії) в родині службовця. У 1873-1877 рр. О. Кобилянська вчилася в початковій чотирикласній німецькій школі. Не маючи можливості вчитися далі, подальшу освіту вона здобувала самотужки. З 1889 до 1891 р. О. Кобилянська жила в с. Димка. Пізніше вона разом з родиною переїхала на постійне проживання до Чернівців, брала активну участь у жіночому русі. У 1894 році виступила однією з організаторок Товариства руських жінок на Буковині. Важливою подією в житті О. Кобилянської було знайомство із Софією Окуневською, однією з найосвіченіших жінок тодішньої Галичини. Саме вона переконала Ольгу Кобилянську писати українською мовою і познайомила її з українською письменницею Наталею Кобринською, яка пропагувала жіночий рух у Галичині. Захопившись феміністичними ідеями, О. Кобилянська вперше в українській літературі порушує тему емансипації жінки.

Для творчого зростання О. Кобилянської велике значення мала її поїздка 1899 р. на Наддніпрянську Україну. Побувала в Києві у Лисенків і Старицьких, їздила до Канева на могилу Т. Шевченка, гостювала в родині Косачів на хуторі Зелений Гай під Гадячем, здружилася з Лесею Українкою.

Літературну діяльність почала в середині 80-х років XIX ст. Ранні твори писала здебільшого німецькою мовою («Вона вийшла заміж», «Видиво», «Без щастя» та ін.).

Перший твір українською мовою – повість «Людина» (1894) – був надрукований в журналі «Зоря». У цій повісті та в інших повістях і оповіданнях («Він і Вона», 1895; «Царівна», «Що я любив», обидві 1896; «Не культурна», 1897; «Valse melancholique», «Покора», обидві 1898) відстоювала право жінки на працю і повноцінне духовне життя. Соціальні причини розорення, безправ'я і темноти селянства розкрила в оповіданнях «У св. Івана», «Банк рустикальний» (обидві 1895).

Визначним досягненням української літератури, вагомим внеском письменниці у розробку теми землі у світовій літературі є повість Кобилянської "Земля"(1902). "Факти, що спонукали мене написати "Землю", правдиві. Особи майже всі що до одної також із життя взяті. Я просто фізично терпіла під з'явиськом тих фактів, і коли писала - ох, як хвилями ридала!.." – згадує О. Кобилянська в автобіографічному нарисі "Про себе саму".

Темі людської гідності, великого кохання, краси людських почуттів присвячена повість «В неділю рано зілля копала...» (1909), написаній за мотивами народної пісні «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Формування національної інтелігенції відображено в повістях «Через кладку» (1912) та «За ситуаціями» (1913). В останньому творі письменниця гостро осудила ніцшеанство.

Протягом 1915-1927 рр. О. Кобилянська пише низку новел на антивоєнні теми, серед яких можна виділити такі твори, як «Юда», «Лист засудженого вояка до своєї жінки», «Назустріч долі», «Сниться» та ін.

В оповіданнях «Вовчиха» (1923), «Але Господь мовчить!» (1927) показала соціальні причини зубожіння селян.

В умовах соціального і національного гніту Буковини письменниця займала прогресивні позиції, спілкувалася з передовою студентською молоддю, підтримувала зв'язки з чернівецьким журналом «Промінь», львівським «Нові шляхи».

В 1940 р. стала членом Спілки письменників України. Активно виступала з публіцистичними статтями «Цвіт культури розвивається» (1940), «Слово про буковинську жінку» та ін. Залишила статті-спогади про І. Франка, X. Алчевську, М. Коцюбинського. Ненавистю до німецько-фашистських загарбників пройняті її виступи у пресі 1941 р.

У 1941 році письменниця не змогла евакуюватися з Чернівців. Румунський уряд дав розпорядження передати письменницю військовому суду. Наміри румунів залишилися нездійсненими, бо 21 березня 1942 року 78-річна Ольга Кобилянська померла. Румунська влада заборонила громадськості провести її в останню путь: на похороні були лише її рідні й близькі.

Бібліографічний огляд літератури

	Кобилянська О. Ю. Твори : в 2 т. Т. 1. Царівна : повість ; Оповідання / Ольга Кобилянська ; упоряд., авт. передм. та приміт. Ф. П. Погребенник. – Київ : Дніпро, 1988. – 541 с. Перший том творів відомої української письменниці Ольги Кобилянської включає повість з життя інтелігенції «Царівна», вибрані соціально-психологічні новели й оповідання, ліричні пейзажні малюнки, що відображають характерні особливості її художньої прози. До тому також входить автобіографічна новела «З юних літ Марії».
	Кобилянська О. Ю. Твори : в 2 т. Т. 2. Земля ; В неділю рано зілля копала...: повісті ; Оповідання / Ольга Кобилянська ; упоряд., авт. прим. Ф. П. Погребенник. – Київ : Дніпро, 1988. – 598 с. До другого тому творів класика української літератури ввійшли повісті «Земля», «В неділю рано зілля копала…»; низка нарисів, оповідання, новела з народного життя «Вовчиха».
	Кобилянська О. Ю. Зворушене серце : твори : навчальний посібник : у 2 кн. Кн. 1 / О. Ю. Кобилянська ; упоряд. А. А. Чічановський. – Київ : Грамота, 2003. – 464 с. – (Шкільна бібліотека). До книги входять ранні повісті О. Кобилянської «Людина» і «Царівна», в яких на широкому тлі життя західноукраїнської інтелігенції висвітлюються актуальні питання жіночої емансипації; а також побудована на фольклорному матеріалі романтична повість «В неділю рано зілля копала…».
	Кобилянська О. Ю. Зворушене серце : твори : навчальний посібник : у 2 кн. Кн. 2 / О. Ю. Кобилянська ; упоряд. А. А. Чічановський ; передм. Л. С. Дем'янівської. – Київ : Грамота, 2003. – 384 с. – (Шкільна бібліотека). Книгу складають повість «Через кладку», новела «Вовчиха», оповідання, нариси та біографічні есе відомої української письменниці Ольги Кобилянської.
	Кобилянська О. Ю. Повісті. Оповідання. Новели / Ольга Кобилянська ; ред. В. М. Русанівський ; редкол.: І. О. Дзеверкін, О. Т. Гончар, Ю. Е. Григор'єв [та ін.] ; вступ. ст. Ф. П. Погребенника. – Київ : Наукова думка, 1988. – 672 с. – (Бібліотека української літератури. Дожовтнева українська література). До тому ввійшли кращі твори видатної української письменниці – оповідання, новели: «Природа», «Жебрачка», «Аристократка», «Банк рустикальний», «Битва», «Рожі», «За готар» та інші, а також повість «Земля».
	Кобилянська О. Ю. Апостол черні : повість : у 2 т. / Ольга Кобилянська ; авт. вступ. ст. та упоряд. М. Крупа ; ред. І. Зелена. – Тернопіль : Збруч, 1994. – 318 с. Один з кращих творів знаної письменниці Ольги Кобилянської – роман «Апостол черні». Це гостросюжетна розповідь про долю трьох поколінь родини Цезаревичів та Альбінських. Письменниця порушує перед читачем дуже актуальні і сьогодні проблеми: суспільного обов’язку, кохання і зради, злочину і кари, виховання і спадковості.
	Кобилянська О. Ю. Аристократка : оповідання, повісті / Ольга Кобилянська. – Київ : Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001. – 699 с. – (Аристократи духу). До збірки увійшли повісті та оповідання письменниці про життя буковинської інтелігенції та селянства: «Аристократка», «Покора», «Некультурна», «Під голим небом», «Там звізди пробивались», «Під голим небом», «Лист засудженого жовніра до своєї жінки» та інші.
	Кобилянська О. Ю. В неділю рано зілля копала…: повість / О. Ю. Кобилянська. – Тернопіль : Навчальна книга–Богдан, 2021. – 272 с. – (Світовид) Повість створена за мотивами відомої народної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Однак авторка збагатила її новими деталями, які дають змогу глибше проникнути у внутрішній світ героїв. Тож трагічна історія кохання хлопця до двох дівчат, яке робить нещасними всіх, набула глибшого, філософського звучання й узагальнення. Письменниця спонукає читачів до роздумів про долю людини, про її відповідальність за свої вчинки, про їхній вплив не тільки на власне життя, а й близьких. У повісті порушуються такі споконвічні й непроминущі проблеми, як боротьба добра зі злом, любові – з ненавистю, кохання – зі зрадою.
	Кобилянська О. Ю. Земля : повість / Ольга Кобилянська. – Київ : Знання, 2017. – 318 с. – (Класна література ; № 2). «Найвидатнішим з її творів є… «Земля»… «Земля», крім літературної та мовної вартості, матиме тривале значення ще й як документ способу мислення нашого народу…» (І. Франко). Повість «Земля» – вершина реалізму письменниці. Цей твір, завдяки своїй великій життєвій правді й високій художності, став одним з найвідоміших в українській літературі. Усім своїм єством пов’язаний із землею герой повісті Івоніка Федорчук. Він шанує й береже землю, тяжко працює на ній усе своє життя, плекаючи надію, що вона принесе щастя його синам. Але боротьба за землю, яка роками точилася в його родині, зруйнувала душі рідних людей, призвела до трагедії, до братовбивства. Із втратою сина втрачає Івоніка свої мрії та сподівання, свою віру в землю.
	Кобилянська О. Ю. Меланхолійний вальс : фрагмент / О. Ю. Кобилянська. – Львів : Каменяр, 1968. – 70 с. «Valse melancolique» («Меланхолійний вальс») – новела української письменниці Ольги Кобилянської у жанрі модернізму. Це історія життя трьох інтелектуалок, які думками та світовідчуттям випереджали формат пересічної жінки свого часу. Авторка першою в українській літературі зобразила жіночі типи інтелігенток, аристократок духу, які мають високу мету у житті, прагнуть удосконалити свою особистість, убираючи в душу світові культурні надбання.
	Кобилянська О. Ю. Слова зворушеного серця : щоденники, автобіографії, листи, статті та спогади / Ольга Кобилянська. – Київ : Дніпро, 1982. – 359 с. Ліричні щоденники, автобіографічні матеріали, листи, спогади, що ввійшли до цієї книжки, розкривають духовний світ письменниці, формування її світогляду, особливостей творчої манери.
	Кобилянська О. Ю. Царівна : повість / О. Ю. Кобилянська. – Тернопіль : Навчальна книга–Богдан, 2022. – 376 с. – (Світовид) Ольга Кобилянська – відома українська письменниця, учасниця феміністичного руху на Буковині. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, громадське життя. Цій проблемі й присвячена повість письменниці «Царівна». Головна героїня твору, вольова і духовно багата Наталка, веде боротьбу з буденним споживацьким світом і є справжньою царівною своєї долі.
	Врублевська В. В. Емансипантка : повість / Валерія Врублевська. – Київ : Молодь, 1989. – 224 с. У повісті з глибоким проникненням у психологію розповідається про юні роки видатної української письменниці Ольги Кобилянської, багатий світ її захоплень, початок творчості.
	Врублевська В. В. Шарітка з Рунгу : біогр. роман про Ольгу Кобилянську / Валерія Врублевська. – Київ : Академія, 2007. – 512 с. – (Автографи часу). Письменники не живуть на самоті. Ольга Кобилянська, як і герої її творів, любила свої мрії, любила рідних, друзів. Любила… Переборювала обставини, нерідко – і себе. Все вона прощала, все терпіла. Її унікальне життя є фактологічною основою роману, в якому документ поєднується з авторським баченням героїні, її життєвої і літературної долі, часу, в якому вона жила, людей, з якими зналася. Уважний читач відшукає в ньому і свою правду, яку не зміг розповісти документ.
	Геник С. 150 видатних українок / С. Геник. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2003. – 236 с. У книзі міститься не тільки багатий біографічний матеріал з життя 150 видатних українок, серед яких і славетна Ольга Кобилянська, а й історично вивірені оцінки найважливіших етапів їхнього життя та творчості.