Наукова бібліотека ТНПУ — "Світе мій, вишиваний з тривог" 90 років із дня народження Володимира Коломійця (1935

"Світе мій, вишиваний з тривог"

(90 років із дня народження Володимира Коломійця (1935–2017),

українського письменника)

У характері мислення цього поета багато лагоди і літепла, чистої акварельності, малюнка, на диво органічної доброти душі, що віє тичининським регістром і його м’якою оркестровкою.

/Іван Драч/

Володимир Коломієць – унікальна постать не лише в українській літературі, а й у вітчизняній культурі, політиці, філософії… Автор понад 40 книжок віршів, поем, есе, публіцистичних статей. Він створив неповторний поетичний світ чистих, високих почуттів та глибинної філософії, з чітко означеним ритмічним контуром, самобутньою ритмомелодикою і оригінальним словниковим ландшафтом. Віршам Коломійця притаманні лірична зосередженість, енергійність інтонацій, публіцистичність образів.

Коломієць Володимир Родіонович народився (02.11.1935) в с. Вовчків Переяслав-Хмельницького району на Київщині. Батьки майбутнього поета були вчителями. Їм вдалось прищепити хлопчикові і почуття прекрасного, і любов до рідного краю. Батько, колишній фронтовик, викладав у школі історію. Володимир, дитинство якого припало на воєнні роки, не з чужих слів знав вартість мирного життя.

Закінчивши середню школу в Переяслав-Хмельницькому, з 1953 р. по 1958 р. Володимир продовжив навчання на філологічному факультеті Київського Державного університету, по закінченні якого працював у центральній пресі, у видавництвах “Держлітвидав” (пізніше “Дніпро”), “Український письменник”.

Першу збірку поезій «До серця людського» Володимир Коломієць видав у 1959 році, через рік після закінчення Київського університету. Незабаром були опубліковані і інші його збірки «Рунь» (1962), «Планета на житній стеблині» (1964), «Колиска жайвора» (1966), «Поезії» (1967), «Поміж чуттями і дивами» (1969), «Партитура тривоги» (1971), «По сей бік райдуги» (1972), «Переяслав» (1974), «День творіння» (1975), «Розмисел» (1976), «На відстані серця» (1978), «Не втратить вічності» (1980), «Від обрію до обрію» (1981), «Світень» (1982), «Подих моєї землі» (1984), «Сузір’я миру» (1987), «Яре вино» (1988), «Семигори» (1990), «Русло» (1991)…

Тривалий час Володимир Родіонович працював головним редактором журналу “Дніпро”. Поетові випала честь бути неодноразово обраним членом Президії та секретарем Спілки письменників України.

Гуманістичний ідеал українського народу Коломієць осмислює у поемах «Горицвіт», «Не втратить вічності» (обидві – 1980), «Сестра Землі», «Серед шаленого червня…» (обидві – 1984), «Семигори» (1985; 1990), «Сомкова Долина» (1986).

У 1993 році поет був удостоєний Державної премії України імені Т. Г. Шевченка за збірку поезій «Золотосинь».

Відомий український поет Іван Драч писав про Володимира Коломійця: «Багато хто вдячний йому за перші і далеко не перші публікації, менше тих, хто вважає, що він не оцінив по-справжньому їхні творчі досягнення. Важко забрати справедливість і в перших, і в других. Та нас найперше цікавить його відмітний внесок у сучасну українську поезію, де без його творчого ужинку існувала б прогалина, яку нічим би було замінити. Може, це і є справжність митця – вирізнятися отим неповторним і саме йому притаманним…».

У 1999 році публікується збірка поезій «Правнуки Дажбожі», у 2005-му – «Поки ще світить Сонце». У 2013 році вийшла чергова збірка 77-річного поета – «Мирослав і Любомир». Її він присвятив своїм онукам-близнюкам.

Чимало творів українського поета перекладено на мови іноземні,– зокрема, видано свого часу книжки з його поезіями вірменською, російською, білоруською, англійською… І сам Володимир Коломієць працював у галузі поетичного перекладу з різних мов на українську.

Творчість видатного майстра української поезії Володимира Коломійця добре відома багатьом шанувальникам красного письменства, їхнім дітям і онукам. Він також був редактором книги Галини Лозко «Коло Свароже. Відроджені традиції», що вийшла у видавництві «Український письменник» у 2004. Неодноразово головував на творчих вечорах у Будинку Національної спілки письменників України.

З роками Володимир Коломієць працював і в жанрах есеїстики, народознавства, ним були підготовлені до друку книжки «Як молоде вино шуміло…» (мемуаристика) та «Одкровення від ластівки» (дослідження з української міфології, етимології та мови). А в 2006 році вийшла друком його прозова повість (у новелах) під назвою «Роса і попіл». Він також упорядкував і прокоментував тритомну антологію української поезії всіх часів «Небо України», у першому томі якої вміщено безцінні твори українського прадавнього фольклору та фрагменти Велесової книги.

Відділ комплектування фонду та інформаційно-бібліографічного обслуговування

Бібліографічний огляд літератури

	Видива на дорозі : вибрані твори / Володимир Коломієць ; предм.: Л. М. Новиченка, І. Ф. Драча, М. М. Ільницького. – Київ : Дніпро, 2007. – 608 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету) До книги вибраного «Видива на дорозі», укладеної автором напередодні свого 70-річчя, входять його кращі вірші та поеми, видрукувані у збірках – від першої «До серця людського» (1959) аж до збірки «Золотосинь», за яку автор був удостоєний звання лауреата Шевченківської премії 1993 року, а також деякі твори з інших подальших видань. Міцно зв’язаний з народним ґрунтом, з рідною землею, автор цієї книги мовить про людину в контексті історії, – питаннями смислу людського життя перейнято чимало його поем та віршів. Прозираючи й розкриваючи через образне, запахуще Слово праглибину України, він водночас бере до серця її сучасні боління та сподівання.
	Коломієць В. Р. Від обрію до обрію : поезії / Володимир Коломієць. – Київ : Дніпро, 1981. – 231 с. В збірку ввійшли кращі твори з попередніх книжок українського радянського поета. Гуманістичні ідеали віку, шукання високих цінностей людського духу – в центрі уваги автора. З притаманним йому ліризмом пише поет про людину праці, оспівує її чулість до краси й повагу до землі. Чимало поезій збірки присвячено темі кохання, мистецтву.
	Коломієць В. Р. Золотосинь : вірші та поеми / Володимир Коломієць. – Київ : Укр. письменник, 1992. – 231 с. Автор книги «Золотосинь» мовить про людину в контексті рідної історії. Прозираючи й розкриваючи через слово праглибину України, він водночас бере до серця її сучасні боління та сподівання.
	Коломієць В. Р. На відстані серця : поезії / Володимир Коломієць. – Київ : Молодь, 1978. – 207 с. Турбота про загальнолюдське, краса і правда, людина й праця – ось та вісь, навколо якої зосереджено тематичне розмаїття нової книжки Володимира Коломійця. Світ думок і почувань сучасників, пристрасно втілений у щедре, образне слово, адресує поет своєму читачеві. Збірка має розділи: «Тут і нині», «Крилатий корінь», «Тінь ластівки», «Розмова з другом». Свіжість бачення поєднується в поезіях В. Коломійця із глибоким змістом, публіцистичний пафос – із сердечним ліризмом і молодечим відчуттям життя.
	Коломієць В. Р. Не втратить вічності : вірші та поеми / Володимир Коломієць. – Київ : Радянський письменник, 1980. – 159 с. Відомий український радянський поет пише про час і людину, про владу людини над часом, про відповідальність кожного за все. зроблене в житті. Ці теми визначають громадянський пафос книжки.
	Коломієць В. Р. Планета на житній стеблині : поезії / Володимир Коломієць. – Київ : Молодь, 1964. – 118 с. Планета на житній стеблині... В такому поетичному баченні автора проступає ясна думка: жито – одвічний символ життя... Нова збірка В. Коломійця розмаїта тематично. Передусім – поезії про молодість, про молодече сумління, радощі та болі, навіяні вітрами сучасності. Поет намагається народну пісенність органічно переплести з нотами мужнього громадянства.
	Коломієць В. Р. Подих моєї землі : вірші та поеми / Володимир Коломієць. – Київ : Рад. письменник, 1984. – 223 с. В поезії є своя райдуга – глибина думок, розмаїтість почуттів... Цим своєрідним спектром освітлена й нова книга поета. З притаманним йому ліризмом пише В. Коломієць про людей «трудового народного кореня», оспівує їхнє тонке відчуття краси й шану до землі. Чимало віршів збірки присвячено темі кохання, мистецтву. Поеми «Серед шаленого червня...» та «Сестра Землі» ставлять питання про сенс життя, людини, про її причетність до сьогоднішньої доби. Гуманістичні ідеали віку, пошук високих цінностей людського духу – в центрі уваги автора книги «Подих моєї землі».
	Коломієць В. Р. Роса і попіл / Володимир Коломієць. – Київ : Український письменник, 2006. – 135 с. Повість із побутових та непобутових новел. По суті – це дебют немолодого уже автора у жанрі прози. Володимир Коломієць, поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, розмислює над проблемами нашого життя, спогадує і – переймається від серця майбутнім.
	Коломієць В. Р. Русло : поезії / Володимир Коломієць. – Київ : Молодь, 1990. – 168 с. Відомий український поет вірний своїй давній залюбленості в людину-трудівника, в праджерела й пракорені рідної землі. Поета вабить те історичне русло, яким протікає ріка народного життя. Глибока пам’ять про минуле народу – то й пам'ять душі кожного: вона допомагає ясніше відчути наші гуманістичні ідеали.
	Коломієць В. Р. Світень : Поезії / Володимир Коломієць. – Київ : Молодь, 1982. – 200 с. Це – збірка віршів про наших сучасників, про їхні боління й радощі, життєву снагу. Данина пам’яті, вірності, любові – такі провідні мотиви, що об’єднують лірику відомого українського радянського автора в трьох розділах: «Як хліб насущний», «Ніжний іній», «Заповітна криниця».
	Коломієць В. Р. Семигори : цикли віршів та поеми / Володимир Коломієць. – Київ. : Дніпро, 1990. – 420 с. До цієї збірки ввійшли кращі твори з попередніх книжок відомого українського радянського поета. Тісно зв’язаний з рідною землею, автор іде до глибокого філософського осягнення таких категорій, як народ, Вітчизна, їх минуле й сучасне.
	Коломієць В. Р. Сузір'я миру : вірші та поеми / Володимир Коломієць. – Київ : Молодь, 1987. – 136 с. Причетність молодого сучасника до трудового життя народу, гуманістичні ідеали нашого віку, пошук високих цінностей людського духу, боротьба за мир – в центрі уваги як лірики, так і поем «Просто неба на землі» та «Нічна інтермедія». Тонке відчуття краси людських взаємин, вірності рідній землі, чистого кохання притаманне творам цієї збірки.
	Коломієць В. Р. Яре віно : потрійне коло : вірші та поеми / Володимир Коломієць. – Київ : Рад. письменник, 1988. – 244 с. Своєрідним спектром освітлена нова збірка відомого українського поета. Відзначаючись жанрово-тематичним розмаїттям, твори тут циклічно об’єднані в «потрійне коло» — три розділи, кожен з яких завершується поемою. Міцно зв’язаний з народним ґрунтом, з рідною землею, автор цієї книги мовить про людину в контексті історії. Питаннями сенсу людського життя, боліннями й тривогами сучасного світу перейняті вірші й поеми «Семигори», «Партитура Концерту», «Сомкова Долина».