13 березня 2013 року в Науковій бібліотеці ТНПУ ім. В. Гнатюка (читальний зал психолого-педагогічної літератури) відбулися літературні читання «Інженер людських душ», присвячені 125-річчю від дня народження Антона Макаренка, класика педагогіки, видатного українського та російського письменника.

фоторепортаж

  
  Антон Семенович Макаренко (1888-1939) — видатний український педагог і письменник. Його погляди, твори, практична діяльність — суттєвий внесок у розвиток педагогіки як науки.
  Все що зроблене і написане Антоном Макаренком, є надбанням не лише української, але, безперечно, загальносвітової педагогічної науки і практики. Про нього писали і пишуть люди різних світоглядів і політичних орієнтацій, представники багатьох розділів науки, теоретичних напрямів, шкіл.
  Сучасні вітчизняні і не лише вітчизняні проблеми соціальної занедбаності дитинства, інтернаціональна педагогічна криза невблаганно повертають нас до педагогічних відкриттів, які зробив ще у 20-х роках минулого століття в українській провінції подвижник соціального виховання Антон Макаренко.

Немає іншого педагога-практика, якого б я любив і поважав так, як А. С. Макаренка… Я захоплюсь його жагучою нетерпимістю до пустослів’я і базікання, сміливістю педагогічної відваги. Люблю за гуманність — справжню, вимогливу гуманність, за глибоку віру в людину.

В. О. Сухомлинський (видатний педагог,гуманіст, мислитель)

Це педагогічний урок могутності свободи, любові до праці і гри, що дали змогу повернути до життя малолітніх правопорушників, урок який має навчити і нас.

 Джон Дьюї (видатний американський філософ і педагог)

Сьогодні здається неймовірним, але саме Макаренко ще в 1923 році створив у своєму колективі нездоланну перешкоду культу особи.

Вольфганг Зюнкель (німецький вчений)

ВІРШ-ПРИСВЯТА

Про нього кажуть: «Педагог-новатор,
Людина-практик, зодчий душ людських».
Трудився він сумлінно і багато
У закладах освітньо-виправних.

В комуні ім. Дзержинського, в Куряжі
Він справу мав з бездомними дітьми.
Для нього чужа доля більше важить,
Ніж власний статус і життя своє.

Для нього безпритульний – особистість,
Скалічена пороками життя,
Де зовнішність огидна часом чисті
Людські ховає риси й почуття.

Пройнятися проблемами дитини,
Заглянути у закутки душі.
Побачити в ній паростки Людини, –
Макаренка ідеї виховні!

Ввійти в довіру кожної дитини,
Її налаштувати на добро,
Зворушити сумління за провини, –
Це сутність педагогіки його.

Макаренка систему світ сприймає.
І рівних їй аналогів нема!
Вона результативність добру має.
Ії осердям доля є людська.