Справ великих сівач і жнець
(до 75-річчя від дня народження Ігоря Герети)

  Ігор Петрович Ґерета – мистецтвознавець, фольклорист, етнограф, історик української культури, оборонець і будівничий Української церкви. Усі ці іпостасії не вичерпують феномена Ґерети – важко охопити поглядом увесь той обшир творчості, який був щоденною потребою його душі. Він колекціонував не лише картини, предмети українського побуту, рідкісні книжки й мистецькі раритети, а й друзів – завше талановитих, національно свідомих, людяних.

Велет віри, духу і любові
(до 75-річчя від дня народження Ігоря Герети)

  ҐЕРЕТА ІГОР ПЕТРОВИЧ народився 25 вересня 1938 у с. Скоморохи, нині Тернопільського р-ну Тернопільської області.
    Археолог, історик, мистецтвознавець, громадсько-політичний діяч.
   З родини, яка дала Україні багатьох діячів культури й політики. Батько, о. Петро Ґерета, відомий також як поет і композитор. Мати Євгенія (з роду Скоморовських) – дириґентка церковних хорів. У сім΄ї було 11 дітей. Під час німецької окупації батько переховував євреїв.
    У 1942 р. сім΄я перебралася до с. Велика Березовиця, де батько отримав нову парафію. Тут 1955 р. Ігор закінчив середню школу (тепер – Тернопільська ЗОШ № 8). Вчився у Тернопільській музичній школі. 1957 р. поступив у Чернівецький університет на історичний факультет, вказавши в автобіоґрафії, що його батько – державний службовець. У студентські роки і пізніше разом з братом Олегом, який навчався у Львівській консерваторії, був лідером патріотично налаштованого, переважно студентського середовища, яке вважало себе організацією.
    З 1962, після закінчення університету, Герета працював старшим науковим співробітником Тернопільського краєзнавчого музею, з 1965 – заступником директора з наукової роботи. Виступав у обласній та республіканській пресі зі статтями про діячів культури та науки Тернопільщини. За договором зі львівським видавництвом «Каменяр» працював над путівником по Тернопільщині.
   Заарештований 27серпня 1965 р. в Одесі, де був у відрядженні. Після суду Герета. кілька місяців був безробітним, відтак до кінці життя працював у Тернопільському краєзнавчому музеї. До здобуття незалежності був позбавлений можливості зробити науково-творчу кар’єру. Постійно перебував під наглядом органів держбезпеки та партапарату.
   Незважаючи на переслідування й утиски, Ігор Герета. розгорнув величезну наукову роботу, а з кінця 80-х – і громадську діяльність. Він є засновником і автором експозицій кількох музеїв (Соломії Крушельницької, Леся Курбаса, Патріарха Йосифа Сліпого, Володимира Гнатюка), у т.ч. Історико-меморіального музею політв’язнів у підвалах колишнього приміщення обласного управління КГБ (1997 р.).
   1978 р. при картинній галереї заснував мистецький клуб, який діяв до 1985 р. Співзасновник першої в Тернополі опозиційної організації “Тернове поле”, Товариства української мови, “Меморіалу” ім. В. Стуса та ін. У 1991 р. створив Інститут національного відродження України (нині він носить його ім’я). Видавець більше 30 книжок Інституту. Як археолог досліджував пам’ятки старожитностей України. Співавтор трьох академічних монографій про археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині. Брав участь у місцевих і міжнародних конференціях з питань археології, історії, мистецтвознавства. Автор понад 120 розвідок і статей в енциклопедіях, збірниках та періодичних виданнях України й зарубіжжя. Автор численних літературних творів, збірки віршів “Скибка неба” (1997).
    У 1988–91 рр.Ігор Герета. – співзасновник Народного Руху України, член його Великої Ради; кандидував до Верховної Ради України (1994, 1998); депутат Тернопільської обласної ради 1 – 4 скликань, працював головою комісії з питань культури й духовного відродження. Помер Ігор Герета. 5 червня 2002 р. в Тернополі на батьківському обійсті по вул. Глибокій. Похований на цвинтарі у сел. Велика Березовиця Тернопільського району.
    Батько двох дітей – доньки Ярини (1971 р. н.) та сина Устима (1972 – 1990).
   Тернополяни шанують Ґерету як фундатора й ґенератора багатьох патріотичних справ. 28 серпня 2011 на вулиці Сагайдачного в м. Тернополі відкрито «Алею зірок», де серед перших чотирьох увічнених – Ігор Ґерета.

Бібліографічний огляд літератури

	Герета, І. Скибка неба. Вип. 11 : поезія, проза / І. Герета ; авт. переднього сл. та ред. М. Литвин. – Тернопіль : Лілея, 1997. – 84 с. – (Поезія та проза ; № 7)      У книзі зібрані поетичні та прозові твори Ігоря Герети. Його літературна творчість пронизана тривогою за долю України, ностальгією за красою і справедливістю, і головне, вірою в добро, правду та волю.
	Герета, І.  Сила і ніжність / Ігор  Герета // Тернопілля 98–99. – Тернопіль : Збруч, 2002. – Кн. 4. – С. 544–547.    Герета, І.  Щоб дух святий зійшов / Ігор Герета // Тернопілля 98–99. – Тернопіль : Збруч, 2002. – Кн. 4. – С. 212–214.     До збірника ввійшли дві авторські статті Ігоря Герети.   Перша – «Щоб дух святий зійшов», присвячена науковій діяльності історика Олега Полянського, а друга – «Сила і ніжність» – різьбяру по дереву Борису Рудому.
	Герета, І. П.  Чортків : краєзнавчий нарис / І. П. Герета, М. С. Гордій. – Львів : Каменяр, 1985. – 42 с.     У своєму краєзнавчому нарисі про районний центр Тернопільської області Чортків Ігор Герета описує історичні та архітектурні пам’ятки, славне минуле, культурний розквіт міста.
	Герета І. П. Бережани : історико-краєзнавчий нарис / І. П. Герета. – 2-ге вид. доп. і переробл. – Львів : Каменяр, 1989. – 61 с.      Історико-краєзнавчий нарис, підготовлений відомим краєзнавцем І. Геретою, знайомить з Бережанами – районним центром Тернопільської області, містом з багатовіковою історією. Чимале значення в книзі відведено опису історико-культурних та архітектурних пам’яток міста, сьогоденню Бережан.
	Герета І. П.  Музей Соломії Крушельницької = Музей Соломии Крушельницкой = Solomia Krushelnitska Memorial : нарис-путівник / І. П. Герета ; худож. Ю. І. Соколов. – Львів : Каменяр, 1978. – 94 с.   Книга відомого нашого земляка Ігоря Герети знайомить з експозицією меморіального музею всесвітньо відомої співачки, заслуженого діяча мистецтв Соломії Крушельницької в селі Біла поблизу Тернополя.   Мовою документальних матеріалів, поданих в хронологічному порядку, розповідається про життя і діяльність видатної артистки.
	Герета І. П. Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі : Нарис-путівник / І. П. Герета, О. С. Черемшинський. – 3-тє вид. доп. – Львів : Каменяр, 1991. – 95 с.      В своєму путівнику Ігор Герета знайомить читачів з експозицією етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у Велесневі на Тернопільщині, де народився видатний український фольклорист і етнограф Володимир Гнатюк. Її складають численні документи, фотографії, листи, спогади сучасників відомого ученого.
	Археологія і давня історія України : зб. присвяч. пам'яті І. Герети. Вип. 2. Археологія Правобережної України / редкол.: Д. Н. Козак, Б. С. Строцень, Б. В. Магомедов та ін. – К. : Ін-т археології НАН України, 2010. – 261 с.     У збірнику , присвяченому пам’яті І. П. Герети, подані роботи науковців України, Польщі, Німеччини, в яких висвітлюються актуальні проблеми археології Правобережної України від кам’яного віку до пізнього середньовіччя. Окрім того, читач знайде інформацію про наукову та громадську діяльність Ігоря Герети.
	Ігор Герета: "Велет віри, духу і любові" : бібліографічний покажчик / уклад. М. Друневич ; авт. вступ. ст. Л. Танюк ; ред. Г. Жовтко. – Тернопіль : Підруч. і посіб., 2008. – 48 с. – (Родом з України ; вип. 3)     Посібник присвячений світлій пам’яті заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Петровича Герети. До даного бібліографічного покажчика ввійшли лише ті матеріали, які є у фондах Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Огляд підготувала Бадовська О. Г.