Висловлюємо щиру подяку українському письменнику і педагогу Олександру Сергійовичу Кузьменку за подаровані книги.

 

198

Стариков І. Птахи злітаються на свято : новели / Ілля Стариков; [переклади Д. Креміня та О. Кузьменка]. – Донецьк : Каштан, 2013. – 424 с.

 

   Шановний читальнику! 3 книгою письменника, доктора педагогічних наук, професора, академіка Іллі Мойсейовича Старикова «Птахи злітаються на свято» ти маєш унікальну можливість побувати у присутности великих людей планети, долучитися до їхньої мудрости, людяности, відчути на смак духмянок їхньої геніальности і... святої простоти.
   Зі Львом Толстим побувати на полі смертельного бою і відчути божественну обладу над його жінками, посидіти в кабіні літака в товаристві пілота Антуна Сент-Екзюпері, ловити велику рибу з Ернестом Хемінгуеєм, спуститися на землю з парашутом у снивах Зиґмунда Фрейда, стати сватом на заручинах Тараса Шевченка, відчути чаруючу цнотливість Лесі Українки і Ольги Кобилянської та хижу міць вовчих ікол у полюванні на Володимира Висоцького, а ще лоскіт собачого язичка на твоїй щоці у новелі «Аміко Василя Ярошенка», п’янку звабу персів Єви і крижану відразу її кулона в руках Федора Достоєвського, зміїну отруту в грудях Анахарсиса і вселенське співчуття Жовтого Янгола Олександра Вертинського, крадену муку кохання Михайла Коцюбинського, шалену пахощ червоного калачика Далі та розстрільну «сабатєю» Ісака Бабеля, уражену цноту Шарлотти та героїку Блакитної Наї Василя Івановича Чапаева та Дмитра Фурманова.
   А ще ти погойдаєшся в альмаровій гойданці Альберта Ейнштейна, дізнаєшся, хто був першою жінкою, що вбралася в чоловічі штани, почуєш, що сказав Заратустра Фрідріху Ніцше, відчуєш себе голим без шинелі дядечка Акакія, виконаєш танець фламінго Олександра Янати, відчуєш на смак гіркоту горіхового зерня Івана Франка та космічний сум Андрія Сахарова, почуєш, як гримлять солоні солов’ї Василя Стуса і що значить спробувати переступити традиції в житті сучасної жінки в сюжеті про Івана Сергійовича Тургенева. Ти чимчикуватимеш по вулиці з бляшанкою з-під чаю Володимира Галактіоновича Короленка, дізнаєшся про щастя невідання Вольфа Мессінга, спробуєш розгадати причаєну посмішку Мони Лізи Джоконди і везтимеш по Санкт- Петербургу воза з важелезною премією Михайла Васильовича Ломоносова. Будеш плисти на шхуні «Коралі» з самим Жюль Верном і слухати «чух-чух» дизеля підводного човна в оповіданні з одноіменною назвою, даси тягу з Кремля у човганих чоботах Сталіна і розчинишся в пестощах з чарівною Кочубеївною Івана Мазепи...

199 Кузьменко О. Окрайок раю : роман / Олександр Кузьменко. – Донецьк : Донеччина, 2000. – 304 с.
200

Кузьменко О. Срібні криниці : роман / Олександр Кузьменко. – Донецьк : Каштан, 2009. – 378 с.

 

   Головні герої роману «Срібні криниці» - вчителі Сергій Кавун, Олег Сербии, Віктор Санник та їхні матері, друзі, учні. Вони думають, працюють, страждають, кохають і радіють життю. Вони в захваті від краси рідної природи, що завжди присутня як один із світлих персонажів роману. Думки твору навіяні легендарними образами Василя Стуса та Олекси Тихого, які загинули за Україну, її незалежність і рідну мову.
   Книга розрахована на масового читача.

201

Кузьменко О. Атол : роман / Олександр Кузьменко. – Донецьк : Каштан, 2011. – 630 с.

 

   Рідна мова зцілює, Бог є любов, а любов — це свобода. Саме так мислять Роман Порічка (Смерека), його небіж Ігор Порічка, Тарас Арцишевський, Олександр Вологда та їхні добрі знайомі, шанувальниці, однодумниці, кохані жінки — Айя Отава, Зоряна Плай, Цілина Арцишевська, що «стала другою частиною Цілого під назвою Любов». В книзі чимало інших мальовничих постатей. Передуми як головних героїв, так і другорядних персонажів так чи інакше стосуються трагічного талану журналістки Айї Отави. Рятівник і охоронець Смереки, талановитий, обдарований собака Атол, наділений незвичайним розумом і добре володіє мовою людини. Дужий, шляхетний і допитливий, він носить ім'я коралового острова в Тихому океані, куди занесла його сувора, сповнена сумних і веселих пригод собача доля. Головна думка роману — нездоланна віра тварини в людину, а людини — в перемогу Добра.

202

Кузьменко О. Єва та Білий Метелик : маєво мальви / Олександр Кузьменко. – Донецьк : Каштан, 2010. – 592 с.

 

   Роман Олександра Сергійовича Кузьменка складається з диох книг: «Єва та Білий Метелик» і «Маєво мальви» і присвячений кращим приятелям автора. Головні герої — Кирило Мефодійович Кожум'яка та Михайло Архипович Ерделі — залюблені у свою справу чоловіки, здатні на глибоке почуття любові і вдячності жінці і Богові. Кирило очолює боротьбу з організованою злочинністю, але розчаровується у Мойсеевій заповіді «Око за око,зуб за зуб» і приходить до думки Христового прощення. «Хто прощає, тому Бог добром повертає» — ось його заповіт. Такої ж думки й його кохана жінка Єва — вчителька Раїса Власівна Кальянова, що стала йому за дружину по Кириловому розлученню з Білим Метеликом — Надією Гідульяновою.
   Під час подорожі по Дамаску — перехрестю історій народів — Кожум'яка та його вірний супутник, білоруський поет Ваня Султанів, несподівано, наче гостей з потой- біччя, зустрічають духовних вчителів людства — Бодхідхарму, Рамакрішну, Ауробіндо, Айванхова, Багвана Шрі Раджніша Опіо та Олену Петрівну Блаватську. А в чоловікові, що помахав їм рукою з кабіни автівки, мандрівники впізнали Ісуса Христа, Того, хто живе в кожному християнському серці. Здибанка була приголомшливою і щасливою. Це було справжнє маєво любові, та лагідна примарність, що навіки з'єднала душі закоханих...
   Михайлові Ерделі вкорочує віку власний син. У позасвітті професорові Михайлу Архиповичу, як і багатьом іншим персонажам роману, не забракло часу на глибоке осмислення власних помилок у земному житті.

203

Кузьменко О. С. Асмілла : роман у віршах / О. С. Кузьменко. – Івано-Франківськ : Тіповіт, 2006. – 2000 с.

204

Кузьменко О. С. Вівчарика чари. Кладочка : поезії / О. С. Кузьменко. Донецьк : Каштан, 2013. – 308 с.

 

   Відмінник народної освіти України та СРСР Олександр Сергійович Кузьменко, автор дюжини книг, відкрив для своїх вихованців не тільки красу української і російської класики, але й чари вівчарика, сон-трави у вільшанській і грабівській долині, ковилу на узбочині гори Соколихи.
   Вихователь непомітно віддав кожному, навіть останньому бешкетникові, свою доброту. Однак скільки ж її ще лишилося для його віршів! Нині читають їх і пригадують його сповнені натхнення уроки, зустрічі, які неможливо забути, як не забувають матір та рідного батька. Як гарно, що колишні вихованці у змозі це зробити, навіть не сідаючи за парту, а тільки розгорнувши його книги під чарівними назвами «Кладочка», «Запах материнки», «Окрайок раю», «Асмілла», «Єва та білий метелик», «Вівчарика чари» і прочитавши про сон-траву, про школу, про матір, про перше кохання і Соколиху, де самі лише назви книги заворожують, як чарівна музика!

Додати коментар


Ресурси ТНПУ

Міністерство освіти і науки України

Всеукраїнські ресурси

Світові бази даних

Наукометрія

Бібліотеки України

[ Geri ] [ Geri ]