У Тернополі презентують книгу про фарфоровий завод

Опубліковано: Віталій Іванченко · 26 Квітня 2022

Джерело: ГОЛОС || Тернопільська агенція новин

Мабуть кожен з нас пам’ятає ще з дитинства чи юності горнятка, сервізи, сувеніри від єдиного у Тернопільській області заводу з виготовлення фарфору. Адже багато таких робіт було у кожного з нас вдома, а багато й досі збереглося.

Нещодавно вийшла з друку колективна монографія краєзнавця, громадсько-політичного діяча, кандидата економічних наук Михайла Тимошика та кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри образотворчого мистецтва, дизайну та методики їх навчання ТНПУ Світлани Вольської.

У книзі представлена історія становлення та діяльність Тернопільського фарфорового заводу. Це єдина наукова робота у такому форматі. Тут описано види фарфору, різноманіття продукції, технології, досягнення та багато іншого.

«Над цією книгою я працював понад три роки. В її основі: архіви та фонди Тернопільського обласного краєзнавчого музею, особиста колекція, частина дисертацій, наукових праць, інформація від майстрів, котрі працювали на Тернопільському фарфоровому заводі», – зазначає Михайло Тимошик.

Презентація краєзнавчого дослідження історії мистецтвознавства на Тернопільщині відбудеться у середу, 27 квітня, о 15:00 у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Запрошують усіх бажаючих.

Маскувальні сітки для героїв від ТНПУ

 

Ще на початку 2015 року наш колега, тоді завідувач  кафедри стародавньої історії, професор  Іван Степанович Зуляк, будучи у минулому морським піхотинцем, не став відсиджуватися, мотивуючи, що має пільги як науковець, а пішов воювати у 80-ту штурмову бригаду кулеметником. З того часу ми  на історичному факультеті Тернопільського національного університету ім. В Гнатюка почали плести маскувальні сітки.

З новими силами відновили цю роботу з 24 лютого. Щодня до нас приходило 300-400 людей  – і тернополяни, і переселенці. До лютого нинішнього року ми сплели 12 тисяч квадратних метрів маскувальної сітки. За останній час – стільки ж.

Та виникла проблема. Сітку-основу ми купували в Харкові, але місто потрапило в оточення. Почали пошуки в Києві, Одесі, Чернігові, але безрезультатно. Допоміг греко-католицький священник з Великих Гаїв  Роман Грижук, принісши три мішки сітки, а це – півтори тисячі квадратних метрів.

Доцент кафедри історії України та археології 

Володимир Кіцак,
Джерело Свобода

За її словами, курси мають підвищити рівень володіння державною мовою. Зараз навчання відбуваються у восьми групах.

"Ми розробили власну ексклюзивну програму, у якій поєднали наукові аспекти, пізнавальні навички, читання, розмови, творення форм, яких немає в інших слов`янських мовах. Теми занять – від фонетики до стилістики сучасної української мови. Для них були цікавими такі слова, як: навприсядки, навпочіпки. Вони усе записують, комунікують, стараються придумати якісь життєві ситуації. Загалом, більше уваги ми приділяємо розмовній мові, щоб люди могли себе реалізувати в усному мовленні. Одна із наших колег запропонувала перелік українських фільмів, книжок, які можна дивитися та читати. Пропонуємо корисні фрази й реченнєві структури, які можна застосовувати, наприклад, у магазині, в транспорті, на вокзалі. І до цього є великий інтерес", – розповіла Ніна Свистун у програмі "Сьогодні. Головне".

Ніна Свистун

Жінка розповіла, курси відкрили, коли до Тернополя почали прибувати внутрішньо переміщені люди.

"До війни ці люди перебували у російськомовному середовищі. Тому вирішили допомогти їм адаптуватися в україномовному просторі. Ми почали із створення Google-форми, на якій усі охочі могли зареєструватися на ці курси. Стартували вони 18 березня, а 25 березня продовжили навчання уже інші групи. Проводити мовні курси зголосилося багато наших викладачів. І ми зробили їх максимально комфортними для слухачів. Проводили заняття у вечірній час, щоб після денних справ люди могли півтори години приділити українській мові. Вікова категорія слухачів – від 40 до 50 та більше років. Думаю, хоча б на комунікативному рівні державну мову має знати кожна людина. І саме повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало поштовхом до вивчення української".

За словами науковиці, щоб краще оволодіти українською мовою, необхідно знати історичні реалії, у яких вона перебувала, потрібно цінувати традиції свого народу та мати щире бажання повсякчас розмовляти нею.

"Потрібно намагатися самим різними шляхами послуговуватися українською мовою. Нехай це буде з помилками, не так досконало, але в цьому якраз велика сутність. Це поступовий процес, але дуже швидкісний. Навіть на наших курсах ми бачимо, що всі слухачі прекрасно розмовляють українською. Якщо їх поставити у певні життєві рамки, вони будуть послуговуватися українською і вони хочуть нею спілкуватися. Можливо, навіть оці складні події повномасштабного вторгнення Росії в Україну когось змотивують, щоб послуговуватися українською повсякденно".

Курси з української мови для переселенців діятимуть до 1 травня. При потребі набір продовжать, – розповіла  Суспільному Ніна Свистун.

Джерело Суспільне

Опубліковано 

Ірина Моргун