ГЕРОЇЧНІ СТОРІНКИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
1917–1921 РР.
(100 років від початку подій)
«Було б помилково говорити про поразку Української революції. Вона не досягла своєї остаточної мети, але вона внутрішньо переродила суспільство України, вона створила Україну як модерну політичну націю. На цьому фундаменті з цього часу розвивається все дальше українське життя».
/ Іван Лисяк-Рудницький /
2017 рік проголошено Роком Української революції 1917–1921 рр. Президент України Петро Порошенко підписав Указ, згідно з яким одним із пріоритетів діяльності органів державної влади протягом 2017–2021 рр. визначено вшанування пам’яті учасників подій Української революції початку ХХ ст.
23 березня 2017 року на географічному факультеті відбулася студентська конференція на тему «Петро Петрович Семенов-Тянь-Шанський як мандрівник, економіко-географ і статистик». Конференцію організували кафедра географії та методики її навчання і наукова бібліотека нашого університету. Проводився цей захід під керівництвом доцента Потокія Михайла Васильовича та працівників наукової бібліотеки Ольги Іванівни Шанайди й Ольги Василівни Кирлан.
24 березня у читальному залі філологічної літератури та видань іноземними мовами відбувся захід, присвячений лауреату Шевченківської премії – Івану Малковичу.
«Ну що б, здавалося, слова…»
21 березня 2017 року у читальному залі філологічної літератури та видань іноземними мовами ТНПУ ім. В. Гнатюка відбулась міжкультурна літературно-музична композиція «Ну що б, здавалося, слова…», приурочена до дня пам’яті Т. Г. Шевченка.
Іван Антонович Малкович – поет «нової хвилі».
20 лютого 2017 року Національну премію України ім. Т. Г. Шевченка з літератури було присуджено поету, письменнику й видавцю Івану Малковичу за книгу віршів «Подорожник з новими віршами».
Шанувальники поезії Івана Малковича віддавна знають його як одного з чільних сучасних поетів. Лірика Івана Малковича з роками стає все більш афористичною та художньо досконалою. Його ліричні герої – мудрі й тонкі натури, які усвідомлюють, наскільки нетривкий наш світ, а тому глибоко вірять у Бога і в те, що в кожній особі закладено дуже багато хорошого, світлого – і тільки розвиваючи кращі людські риси, ми порятуємо планету від катастрофи.
«Життя, віддане мистецтву»
(до 175-річчя від дня народження Лисенка Миколи Віталійовича – українського композитора, піаніста, диригента, педагога, збирача пісенного фольклору і громадського діяча)
«Я собі не давав падати
і не попустю нікому,
щоб мене був збив з мого пуття,
з того шляху, яким я простую».
(М. Лисенко)
В історії кожної з галузей української культури можна знайти постать, яка б символізувала в ній певні епохи. Безперечно, в музиці такою постаттю й донині залишається фундатор національної композиторської школи Микола Віталійович Лисенко.
ПОЕЗІЄ, РОЗРАДО ОДИНОКА,
ТОВАРИШКО НЕЗРАДЛИВА СЕРДЕЧНА!
(Богдан Лепкий)
(До Всесвітнього Дня поезії)
Ми не змогли дати міліонам у руки хліба,
не могли тисяч і соток тисяч охоронити від
нужди, від еміграції, від визиску, від змарнування сил.
У нас був тільки один знаряд – живе рідне слово.
І можемо сказати собі, що ми не змарнували його,
не закопали в землю, але чесно і совісно вжили на велике діло.
Іван Франко.