«Суворий аналітик доби»

(до 125-річчя від дня народження

Підмогильного Валер’яна Петровича,

видатного українського письменника)

Валер'ян Підмогильний «бачив життя до останнього дна», а проте не втратив віри в людину. Не вмів жити, але відведені йому 36 років прожив гідно. Боровся з песимізмом і любив людей. Можна лише уявити, що ще він дав би українській літературі, якщо тільки-но дозрів до творчости, а його шлях нагло обірвали.

 ПАМ'ЯТАЙ ПРО КРУТИ... 29 січня 1918 р.

Майстер рідного слова

(до 85-річчя з дня народження Фольварочного Василя Івановича,

українського поета, прозаїка, драматурга, державного і громадського діяча)

«Є пам'ять про великого українця, про мого чоловіка, про людину, яка зробила дуже багато для України, українців. Він був справжнім українцем і любив все українське – борщ, вишиту сорочку, дорогу до мами на Тернопільщину. У нього було так багато любові до всього. До літератури, до пісень. Цієї любові було так багато, що її вистачало на нас усіх»

/Тетяна Фольварочна/

«Творчий профіль Петра Сороки»

(до 70-річчя від дня народження українського письменника,

літературознавця, редактора і видавця,

члена Національної спілки письменників України,

кандидата філологічних наук)

Він – як Сізіф, та неміфічний,

до неба котить вражень тьму,

а поруч – муза в райську вічність

весь час присвічує йому.

Він – як Сізіф і вмілий мельник:

обожнених думок наверх

викочує не камінь – денник,

де істин меливо живе,

де в свято решетують тризни,

де мливо слів – не кам’яне –

гуркоче зверху афоризмом

і вмить приваблює мене!

/Лисий Степан/

   Творчість Петра Сороки – на тих вершинах української літератури, звідки черпають життєві сили, де пізнають істину, вчаться жити в любові.

   Дивовижно щемлива поетична лірика, глибока філософська проза, біля трьох десятків монографій і літературних портретів, сотні статей про поетичні та прозові книги побратимів по перу – такий внесок тернополянина Петра Сороки у розвиток літератури.

«Славний гетьман України» –

до 430-річчя від дня народження

Богдана Хмельницького,

українського державного, політичного і військового діяча, гетьмана Війська Запорозького, творця української державності.

Книжкова виставка-портрет

«… Таких людей Провидіння Боже віками тільки породжує в людстві для особливих його намірів і призначень. Він, мавши незвичайний розум, був вельми добродушний і справедливий, у справах національних – досконалий політик, а на війні – безстрашний і заповзятливий вождь! Хоробрість його дорівнювала байдужості. У звитягах своїх ніколи не марнославився, а в невдачах зовсім не журився… Терпеливість його в найтяжчих трудах і подвигах ніяк його не зраджувала. Голод і спрагу, холод і спеку зносив він з цілковитим спокоєм. Отчизну свою і народ так любив, що спокоєм своїм, здоров’ям і самим життям завше йому жертвував без найменшого нарікання. Словом сказати, був найліпший у народі верховний начальник, а у війську безприкладний вождь».

(«Історія русів»)

   Запрошуємо всіх бажаючих завітати на перегляд виставки в читальний зал суспільної літератури та більше дізнатися про цю величну постать в історії України.

"Я долю вибрала собі сама..."
(125 років з дня народження Катерини Білокур,
української художниці жанру наївного мистецтва,
майстрині народного декоративного живопису)

Доля випробовує тих, хто намірився іти до
великої мети, але сильних духом не спіймає ніхто,
вони зі стиснутими руками вперто і сміливо ідуть
до наміченої мети. І тоді доля винагороджує їх
сторицею і відкриває перед ними всі таємниці
дійсно прекрасного і незрівнянного мистецтва.

/Катерина Білокур/

   Катерина Білокур – українська художниця-самоучка, майстриня народного декоративного живопису, яка здобула визнання в 40 років завдяки листу з малюнком калини до співачки Оксани Петрусенко. Незважаючи на сувору заборону батьків та відсутність художньої освіти, вона створювала яскраві, деталізовані картини квітів та народного життя, які пізніше були представлені на міжнародних виставках, здобувши захоплення Пабло Пікассо.